«... і що б не сталось пам'ятайте — Все буде Україна» ©

Все буде Україна

Син готовий брати кредит та влізати у борги – лиш б колишня жінка з дитиною на море полетіли. Я просто шокована поведінкою Оксани, невже їй постійно мало допомоги?!

Щодня я задаюсь питанням, де мій син знайшов собі таку дружину. Ну вже колишню, правда. Знаєте, складається враження, ніби проте, що вона тепер тільки мама доньки для мого сина, їй забули повідомити.

Оксана ще за часи їх шлюбу з Максимом не давала нам життя, а як дитину народила, так взагалі нестерпною стала. Її нічого не цікавило окрім грошей. 

Виявляється, Оксана звикла жити в розкоші. Тільки не відомо звідки та звичка взялась. Батьки в неї звичайні середньостатистичні люди. Батько на заводі працює, а мама вчителькою математики в школі. Заміж за багатія вона теж ніколи не виходила. Але весь час торочила синові про розкіш.

– Я звикла купувати собі тільки найкраще. Жодного разу не ходила в підробках. То ж ти маєш відповідати моєму рівню і приносити більше грошей додому. Бо те, що ти даєш суцільні копійки. 

Я не знаю, як у Максима вистачало сил терпіти її вимоги і дорікання. Я б вже певно не витримала і виставила її за двері. Якось запитала в сина, чи нормально йому таке ставлення до нього.

– Мамо, я кохаю Оксану і зроблю все, щоб вона була щаслива. До того ж в її вимогах немає нічого такого. Вона жінка і хоче виглядати пристойно. 

– Ой, синку, тікав би ти від неї, поки дітей немає, бо потім не відчепиться.

Та Максим мене не слухав, казав, що я вигадую дурниці. Через півтора року після весілля Оксана завагітніла. Я не знаю як мій синочок витримував всі примхи Оксани. Адже їй то полуниці закортить, то рибки, а Максим втомлений має бігати по магазинах, так ще й о третій ночі. 

Всі ми трохи змогли видихнути, коли Оксана народила. Весь свій час вона приділяла доньці  і вже не так насідала на Максима за гроші. Але ж Світланка швидко виросла і пішла в садок. Тоді знову почалось по колу. Оксані грошей вічно мало, а Максим зашивається між роботою і дитиною. 

А якось Максим приходить після роботи додому, а Оксана лежить в ліжку з іншим чоловіком. Добре, хоч Світланку я в той день забрала до себе з  садочка. Не треба дитині того бачити.

– Оксано, а що тут власне відбувається?

– А що тут відбувається? Ти сам винен! Після пологів припинив звертати на мене увагу. А мені теж хочеться тепла і любові, щоб на мене дивились в першу чергу, як на жінку, а не на маму донечки! От Володимир і зміг мені дати те, що не можеш ти. 

– А коли я маю тобі це давати, якщо я весь час на роботі, бо тобі вічно грошей мало? А після роботи проводжу час з дитиною, бо тобі ніколи, ти приводиш себе в форму. 

 

– То я ще й винна, що ти дружині часу не приділяєш? 

– Я втомився вже терпіти таке ставлення до себе. Подаю на розлучення. Про дитину я не забуватиму, висилатиму щомісяця аліменти.

– Якщо ти подаси на розлучення дитини більше не побачиш.

Оксана знала, на що треба давити, та Максим не повівся. Він ще з дитинства був таким. Міг стерпіти все що завгодно, окрім зради. Оксана спочатку погрожувала, що не дозволить бачитись з дитиною, а коли почула скільки присудили платити аліментів Максимові, то заспокоїлась. 

Коли процес розлучення закінчився, я видихнула. Нарешті син може спокійно жити. І перший місяць так і було. А потім Оксана певно подумала, що досить з нас спокійного життя і почалось знову.

– Максиме, Світлані потрібне нове взуття, надішли грошей. 

– Максиме, у Світланки порвалась курточка, дай гроші на нову.

І так по колу. Мені цікаво куди вона діває аліменти, які Максим платить справно і ніколи ще не затримував. Щоб ви розуміли у сина зарплатня 20 тисяч в місяць. І з них 12 тисяч йдуть на аліменти доньці. Та Оксані все мало, вона окрім цієї суми вимагає ще. 

А оце нещодавно подзвонила вже мені. 

 – Ми зі Світланкою збираємось поїхати за кордон на море. Хочу показати дитині світ, а то ж татові все ніколи було. Він же у нас бідненький тяжко гарує. Так от оплатіть дитині путівку. Ви все ж теж її бабуся. А то скільки мої батьки можуть допомагати? 

Ну такого нахабства не могла стерпіти. Я не Максим – мовчати не буду. Висловила все, що назбиралось за всі роки.

– А скільки я тобі допомагала, коли ти була вагітною? А коли Світланка народилась, хто весь час був поруч? Я, а твоїх батьків щось я за 7 років шлюбу не спостерігала поруч. Вони хоч в курсі, що в тебе дитина є? То ж не треба мені тут починати. Тобі Максим в понеділок вислав 15 тисяч на дитину, це навіть більше, ніж він має платити. А в суботу я тобі надіслала ще три тисячі на онучку. То ж візьми звідки і оплати дитині путівку. 

Сказала все, що думаю, невістці і відключилась. Ну це ж скільки нахабства треба мати, щоб отаке казати? Мій син днями і ночами гарує на роботі, а все зароблене відсилає доньці. Собі нічого не залишає майже. А Оксані все мало. Хай тепер попросить своїх батьків. Бо вони з’явились в житті подружжя двічі. В день нашого спільного знайомства і на весіллі. Думаю настав час і їм трохи побути з онучкою. 

Все буде Україна