Міф 1. При захворюваннях щитовидної залози заборонено засмагати, отримувати будь-яке фізіотерапевтичне лікування, масаж тощо
Ці уявлення не мають жодних наукових обґрунтувань. Рекомендації щодо перебування на сонці і різних парамедицинських процедур пацієнтам із захворюваннями щитовидної залози не відрізняються від тих, які дають абсолютно здоровим людям. Ультрафіолетове випромінювання становить небезпеку з точки зору злоякісних процесів у шкірі, але ніяк не впливає на стан щитовидної залози. Немає необхідності навіть прикривати шию хусткою.
Міф 2. При захворюваннях щитовидної залози йод протипоказаний
По відношенню до йоду захворювання щитовидної залози сильно розрізняються. Як здоровій людині, так і пацієнтам з більшістю захворювань щитовидної залози адекватне надходження йоду необхідно. Це дозволяє залозі виробляти достатню кількість гормонів і запобігає формування зоба (дифузне та вузлове розростання). У разі розвитку дифузного зобу внаслідок йододефіциту препарати йоду можуть бути рекомендовані з метою зменшення об’єму органа.
Якщо ж тканина щитовидної залози сильно постраждала чи повністю відсутня — йод для такого пацієнта байдужий. Небажано додаткове надходження йоду при захворюваннях, що супроводжуються надмірною продукцією гормонів щитовидної залози. Проте більшою мірою це стосується високих доз йоду.
Міф 3. Ком у горлі – вірна ознака захворювання щитовидної залози
Дискомфорт в області шиї найчастіше пов’язаний з нервовим напруженням. Напевно помічали, що від хвилювання може «перехопити у горлі». А на тлі загальної невротизації, особливо у осіб з «трепетним» ставленням до світу, це явище може набувати стійкого характеру. При цьому багато пацієнтів з реальними проблемами щитовидної залози ніякого дискомфорту в горлі не відчувають. У той же час, звернутися до ендокринолога при появі подібних скарг все-таки варто.
Міф 4. Всі мої проблеми зі здоров’ям – від щитовидки
Дійсно, від гормонів щитоподібної залози залежить робота практично всіх органів і всі види обміну речовин, а порушення функції щитовидної залози може приводити до самим різноманітним неспецифічних скарг (від випадіння волосся до безпліддя). Однак якщо лабораторні тести не виявляють відхилень у рівнях відповідних гормонів, треба шукати іншу причину нездужання.
Міф 5. Рівень антитіл до тканини щитовидної залози відображає тяжкість захворювання і вимагає регулярного контролю на тлі лікування
Незважаючи на те, що підвищені рівні антитіл до щитовидної залози найчастіше свідчать про її аутоімунне ураження, близько 15-20% здорових осіб є їх носіями і не страждають від порушень функції щитовидної залози. Ізольоване підвищення АТ до ЩЗ, незалежно від його ступеня не може бути підставою для постановки діагнозу або початку лікування.
Міф 6. Пункційна біопсія небезпечна.
Вузли щитовидної залози можуть перероджуватися» Пункційна біопсія – метод визначення клітинного складу вузла, який дозволяє встановити необхідність або відсутність показань до операції. Вузли щитовидної залози не «перероджуються». Якщо вузол початково був доброякісним, то таким він і залишиться, незалежно від проведення пункційної біопсії. А якщо вузол є злоякісним, то краще про це вчасно дізнатися і прийняти необхідні заходи.
Міф 7. Будь-які вузли в щитовидній залозі рано чи пізно потребують хірургічного лікування
Вузли в щитовидній залозі бувають різні. Найчастіше, це доброякісні колоїдні утворення, які являють собою пристосувальну реакцію ЩЗ у відповідь на дефіцит йоду. У більшості випадків оперативного лікування вони не потребують. Рідше вузлові утворення щитовидної залози бувають злоякісними або підозрілими щодо злоякісності (визначається при пункційній біопсії). Такі вузли потребують оперативного лікування в обов’язковому порядку.
Міф 8. Прийом гормонів щитовидної залози викликає звикання, від них сильно повніють
Гормони щитовидної залози «звикання» не викликають. Якщо функція ЩЗ безповоротно втрачена (у результаті аутоімунного ураження або при видаленні органу), без довічного прийому гормонів щитовидної залози не обійтися. Проте, існує безліч ситуацій та захворювань, при яких призначення гормонів ЩЗ носить тимчасовий характер, і може бути скасовано без проблем. Гормони ЩЗ прискорюють обмін речовин і сприяють зниженню ваги. Пацієнти з надлишковою продукцією гормонів щитовидної залози найчастіше худнуть, а з недостатньою функцією ЩЗ трохи повніють.
Міф 9. На тлі прийому гормонів щитовидної залози вагітність і грудне вигодовування протипоказані
Основний гормон ЩЗ – тироксин, що міститься в препаратах, нічим не відрізняється по структурі від тироксину, що виробляється власною щитовидної залозою. Якщо препарат призначений вагітній при недостатній функції ЩЗ, ніяких несприятливих наслідків це мати не буде. Навпаки, забезпечить повноцінний розвиток плоду і центральної нервової системи майбутньої дитини.
Міф 10. При проблемах з щитовидною залозою потрібно носити бурштинове намисто
Ось це — справді слушна порада! Бурштинові намиста, як і будь-які інші прикраси, можуть сприяти піднесенню настрою пацієнта і, як наслідок, поліпшенню його самопочуття. Вчені продовжують сперечатися лише про необхідність носіння бурштинових намистин пацієнтами чоловічої статі, так як вплив цього методу на їх настрій поки що вивчено недостатньо.