– Звідки це джерело, навіть найстаріші жителі села не знають, – каже Катерина Іванівна, жителька села Біла. – Кажуть, завжди було. Спочатку люди приходили, щоби попити води та просто відпочити тут. А потім почалися «дива». Розповідають, якийсь чоловік щодня привозив до джерела свою матір. Жінка зовсім не бачила, перенесла кілька операцій, але вони не допомогли.
Як довго вони їздили сюди – невідомо. Та після вмивання джерельною водою жінка… прозріла. На знак подяки її син збудував тут капличку.З того часу, як вода вилікувала очі незрячої жінки, із уст в уста стали передавати чутку, що хто має якісь проблеми із зором, нехай умиється водою з білянського джерела. Тепер сюди спеціально приїжджають навіть іноземні туристи – з Польщі, Німеччини, Канади. У чернівчанки Олени Вітюк далекозорість. Приїхати до джерела їй порадила сусідка, бо чула, що вода тут – цілюща.
– Сусідка розповідала, що взимку бачила, як батьки новонароджену дівчинку привозили до білянського джерела, – розповідає жінка. – Вмили личко маленької водою, обтерли швиденько полотенцем. Дитинка навіть не заплакала. Люди припускають, що ця вода має у своєму складі срібло, тому й зцілює хвороби очей. Її навіть протягом року можна зберігати, і вона не втратить своїх властивостей.
– З точки зору логіки чи науки пояснити цілющу силу цього джерела не вдається, – каже Ольга Гуска, лікар-терапевт. – Можливо, у цій воді є якісь хімічні елементи, які впливають на покращення зору, але ще ніхто з науковців цього не досліджував. Думаю, головна цілюща сила – у вірі, яка і мури ламає.