Нога зламана, рука теж, весь якийсь поранений … Здавалося, куди вже ще гірше. Але цей хлопець міг зробити ще гірше навіть з того, що, здавалося, точно вже не зіпсувати.
Ось, що він нам розповів:
– Познайомився я з дівчиною, Надькою звуть. Чи вірите, чи ні, мужики, але що любов з першого погляду існує, повірив відразу. Наче іскра між нами якась проскочила. Телефон дала.
Я на наступний день її в ресторан запросив, і щоб лохом не виглядати, взяв у одного машину.
Ясно справа, що в ресторані я не пив, а вона на шампанське налягала і така між нами тяга, що відчуваю прямо на столі б її завалив.
Ледве дотерпів до закінчення вечері, та й вона мабуть теж саме відчувала. Тільки в машину заскочили, вона мене в шию цілувати, а руки пустотливі. Я на газ тисну, поспішаю на квартиру, а вона цими руками так шурує, що у мене вже кола перед очима.
Ну, а коли я відчув її гаряче дихання там, де в той момент всі мої мізки сконцентрувалися, тут-то мені стовп дорогу і перебіг. Довбануло так, що я п’ять хвилин не міг зрозуміти, що де і до чого. Машина потрощена, все болить, вона стогне, коротше кошмар. Швидка правда швидко приїхала. Надька до речі, в сусідньому жіночому блоці лежить, ось трохи одужаю, покажу вам, що за дівка. Лікар каже, у неї стегно зламане і струс мозку, але обіцяє, що до весілля заживе.
Через тиждень Серьога став ходити, правда при посередництві милиці, але ходив жваво.
– Чуєте, пацани, я сьогодні Надюху бачив, теж шкандибає потихеньку. Але найголовніше, що коли поговорили, мені здається, я її ще більше хочу! – запевнив він нас, повернувшись з обіду.
Увечері він зник.
Давно пройшов відбій, а його все не було. Десь о пів на першу ночі з коридору пролунав страшний гуркіт, потім якісь крики, тупіт і все стихло. Серьогу завезли на каталці, години через дві. До обіду він спав, але нас збентежило, що пов’язок на ньому додалося і вигляд був досить блідий.
Ось його друга розповідь:
– Ні, ну Надька, вона ж теж мене хотіла, це відразу було видно. Я її коли побачив, сказав, щоб після відбою о дванадцятій годині вийшла. Сам розвідав, що процедурна в цей час вільна. Потягнув її туди. Півгодини прилаштовувався, а ви думаєте в гіпсах, це легко? Я її на операційну каталку поклав, двері припер, ну щоб не зайшов хто ненароком. Гіпс їй наклали на стегно, ну прям до цього! Довелося розтяжку робити, бинтом за шафу з медикаментами прив’язав. Сам теж вигинався, нога в коліні не згинається, а рука в лікті. Підставив тумбочку, ногу закинув на неї, рукою зачепився за якусь етажерку з пробірками, в загальному почало виходити. І тільки ми хотіли злитися в солодкому пориві – в двері медсестра постукала.
Поки я почав складатися по-новому, чую вона кричить: «Коля, двері щось заклинило!» – я ж не знав, що вона з шофером з швидкої. Той амбал здоровий, і видно теж бажання приперло, як рушив! Як падали не пам’ятаю, знаю тільки, що каталка перевернулась, і спочатку на нас етажерка впала, потім шафа з медикаментами, а потім цей Коля, хай йому грець! Надька молодець, навіть не стогнала, але лікар сказав, що у неї повторний струс і два ребра хрякнуло! А у мене вивих тазостегнового суглоба і по ходу хребець змістився.
На сусідньому ліжку мужик, витерши сльози, цілком серйозно порадив, мовляв ти б, Серьога, на неї табличку повісив! На здивований погляд закоханого, він прояснив, мовляв, ну ту, що на всіх стовпах висить – «Не вилазь – уб’є!»