Далі з її слів.
«У туалеті перестав працювати зливний бачок. Не спускає воду, і все. Знаходжу номер ЖКС, викликаю сантехніка. Сказали, що він прийде через годину. Думаю, як з ним розплачуватися …
Ну не грошей же давати! Сходила за пляшкою горілки, всі так роблять. Дзвінок у двері.
Відкриваю, на порозі. Дуже пристойно виглядає молодий чоловік з валізкою.
Кажу: «Проходьте, знімайте курточку»
Показала, де туалет, пояснила, що зламалося. Поки лагодив, дуже душевненько поспілкувалися.
Пляшку не взяв, але напросився через пару днів на чай. Прийшов на чай, з тортиком, такий милий, я так пошкодувала, що у нього професія така … Невідповідна … »
Розповідь від імені чоловіка.
«Домовилися з моїм старим приятелем, що зайду в гості. Давно у нього був, квартиру до пуття не пам’ятаю. Дзвоню, двері відкриває мила дівчина. Ну, думаю, одружився, а мені й слова не сказав.
Дівчина вішає мою курточку, я намагаюся зняти черевики, а вона каже: “Не треба, я вам газетку постелю!»
Стою … осмислюю … Навіщо і куди стелити газетку?
Наступна фраза дівчини валить мене в остаточний шок:
«Ось, туалет тут, проходьте».
Стою, “балдію” … І тут вона сказала про зламаний бачок!
Зрозумів! Мене прийняли за сантехніка … Мдааа … Добре виглядаю, напевно … Полагодив дівчині бачок. Напросився на чай ».
Завершення історії від імені подруги:
І тут він запитує, єхидно так:
«А що, сантехнік так і не прийшов?»
Німе запитання в моїх очах!
Він: «Так я взагалі-то юрист за професією … Просто Ви були такі наполегливі …»