Ми склали невеликий список того, що наші предки вважали нормальним, і з’ясували, що сучасні люди такі вже й дивні.

Перший і другий сон
Європейці, які жили у Середньовіччі, практикували те, що в наш час називають двофазним сном. Перший сон починався із заходом сонця і тривав приблизно до півночі, потім люди прокидалися і не спали 2-3 години. 

Хтось в цей час молився або читав, а інші спілкувалися з домочадцями або сусідами. Потім наставав час другого сну, який тривав до сходу сонця.

Живі будильники
Knocker-up, або людина-будильник, – це професія, яка існувала з кінця XVIII століття до 1920 року. В обов’язки таких людей входило пробудження тих, хто повинен був вирушити на роботу. 

«Будильники» стукали у вікна своїх клієнтів палицями або стріляли в них горохом з духової трубки. Не зовсім ясно, хто будив самих knocker-up, але є версія, що вони взагалі не лягали спати до роботи.

Сукні для хлопчиків
Починаючи з XVI століття і приблизно до 1920 року хлопчиків до певного віку (4-8 років) було прийнято одягати у  сукні, і це нікого не бентежило. 

Ймовірно, основною причиною цього була дороговизна одягу, а сукні було легше шити на виріст. Традиція не оминула навіть сім’ю Миколи II – на фото його син царевич Олексій у сукні, схожій на ті, що носили його сестри.

Чопіни
Чопіни, також відомі як цокколі і пьянеллі, – вид взуття на платформі, висота якої могла досягати 50 см. Не дивно, що для носіння цього взуття була потрібна допомога слуг, щоб у буквальному сенсі не стати жертвою моди. 

Втім, носили чопіни не тільки з прагнення до краси, а ще й для того, щоб не забруднити одяг у вуличному бруді.

Кровопускання від усіх хвороб
Цей метод лікування був популярний протягом 2 000 років аж до початку XX століття. 

Кровопускання практикували при будь-якому захворюванні, часом завдаючи хворим більше шкоди, ніж користі, ще більше послаблюючи їх організм.

Страх перед водними процедурами
У Середньовіччі в деяких країнах вважалося, що вода приносить людині лише хвороби, а воші називали «божими перлинами». Ці переконання поділяли і монархи. 

Ізабелла Кастильська пишалася тим, що в своєму житті милася тільки двічі: при народженні і перед весіллям. Якось кавалер звернув увагу на її брудні руки і нігті, на що королева відповіла: «О, бачили б ви мої ноги!

Посмертні фотографії
Ще один звичай, який у наш час виглядає якщо не моторошно, то як мінімум дуже дивно. Але в XIX столітті це був спосіб зберегти пам’ять про померлих близьких. 

Як правило, покійним перед фотографуванням надавали «живий» вигляд: садили у природних позах і малювали їм очі на закритих повіках – так само, як на цій фотографії.

Радіоактивні продукти і косметика
На початку XX століття радіація сприймалася людьми як виключно позитивне явище, чим не забарилися скористатися шахраї: у продажу з’явилися косметика, продукти і напої, збагачені радієм і торієм, радіоактивні сувеніри та навіть прилади для насичення води радіоактивними елементами.

На жаль, не обійшлося без жертв: атлет Ебен Байєрс випивав величезні дози напою Radithor, в результаті чого помер. «Уолл Стріт Джорнал» відреагував на цю сумну подію єхидною заміткою: «Вода з радієм відмінно йому допомагала. Доти, поки у нього не відвалилася щелепа».

Купальні машини
На відміну від нас, люди XVIII-XIX століття не могли просто так зайти у воду на пляжі. Їм доводилося користуватися купальними машинами  – спеціальними фургонами, схожими на пляжні будиночки. 

Фургони завозили у воду, щоб відпочивальники могли поплавати подалі від чужих очей, причому жіночі купальні машини встановлювали в стороні від чоловічих.

Пише - inlviv.in.ua