Важко повірити, але те, що вміє дитина у віці 5 років, може вплинути на її майбутні шанси на успіх. Саме про це йшла мова у дослідженні, опублікованому в Американському журналі суспільної охорони здоров’я в 2015 році. Але це аж ніяк не читання і не письмо.

Тут йде мова про соціальні і емоційні навички.

Чому соціально-емоційні навички так важливі?

Дослідники з Університету штату Пенсільванія і Університету Дюка опитали вихователів дитячих садків про соціальну та емоційну компетентність дітей. Вчителі врахували, наскільки добре діти ділилися, слухали інших, вирішували проблеми зі своїми однолітками і були корисні.

Потім дослідники спостерігали за цими ж дітьми, коли вони підросли, щоб подивитися, що з ними сталося. Вони виявили, що діти з найвищими соціальними й емоційними оцінками в дитячому садку були більш благополучні взагалі.

Уміння не гнатися за винагородою, керувати своїми емоціями і поведінкою лежать в основі комплексу навичок, які часто називають “соціально-емоційними”.

Вони в два рази частіше здобували вищу освіту. У них також більше шансів влаштуватися на гарну роботу у віці до 25 років.

Але діти, які зазнавали труднощів з взаємодією, не вміли слухати і вирішувати конфлікти, з меншою ймовірністю закінчили середню школу, не кажучи вже про університет. У них частіше виникали проблеми з законом і вони частіше вживали психоактивні речовини.

Чи потрібно розвивати соціально-емоційні навички?

Маючи всі докази, що підтверджують важливість соціальних і емоційних умінь, чому ми все одно більшу частину наших ресурсів вкладаємо в навчання дітей академічних навичок? Вони не допоможуть нашим дітям стати емоційно компетентними. Ми повинні самі подбати про це, не покладаючись на школу.

І не панікуйте, якщо ваша дитина вже закінчила дитячий садок. Ви можете навчити цьому в будь-якому віці – головне, дати дітям можливість практикуватися у повсякденному житті.

Ключові навички:

Самосвідомість: здатність розпізнавати власні емоції і вибудовувати зв’язки між своїми почуттями, думками і поведінкою.

Керування собою: здатність конструктивно керувати своїми емоціями, думками і поведінкою, самоконтроль.

Соціальна обізнаність: здатність ставити себе на місце іншої людини і демонструвати емпатію.

Навички спілкування: здатність створювати і підтримувати здорові стосунки.

Відповідальність в прийнятті рішень: здатність приймати правильні рішення щодо власної поведінки і взаємодії з іншими.

Вправи.

У книзі «13 речей, які не роблять розумні батьки» описані конкретні вправи, які навчають дітей різного віку керувати своїми емоціями і вдосконалювати свої соціальні навички. При регулярній практиці діти можуть розвинути розумовий м’яз, необхідний їм для досягнення найбільшого потенціалу.

Ось кілька простих вправ, які можуть допомогти вашій дитині розвинути емоційну компетентність:

1. Визначте почуття своєї дитини. Практикуйте такі фрази, як «Схоже, ти сьогодні сумний» або «Здається, тобі трохи не по собі». Зрештою, ваша дитина навчиться самостійно висловлювати свої почуття.

2. Підтверджуйте почуття своєї дитини. Чиніть опір бажанням сказати такі речі, як «Заспокойся – це не важливо». Замість цього скажіть: «Я бачу, що ти дійсно засмучений». Незалежно від того, чи вважаєте ви, що її емоційний відгук не відповідає ситуації, навчіть свою дитину, що випробовувати різні почуття – це нормально!

3. Вивчайте співчуття. Скажіть: «Покажи мені, що відчував цей хлопчик, коли ти його вдарив». Коли ваша дитина робить сумне чи сердите обличчя, вона насправді відчуває цю емоцію на мить. І поступово вона стане більш співчутливою – що є ключовим елементом соціального успіху.

4. Нехай ваша дитина відчуває незручні емоції. Природньо, що іноді буває нудно, дитина відчуває гнів, страх або самотність. Навчіть її справлятися з дискомфортом. З вашою підтримкою дитина може дізнатися, що незручні емоції можна витерпіти.

5. Виправте вчинки, а не емоції. Дайте зрозуміти, що сердитися – це нормально, а агресивно поводитися – ні. І навчіть дитину, що засмучуватися це не означає кричати. Дисципліна – це найкращий спосіб боротьби з емоціями.

Незалежно від того, 4 вашій дитині або 14, зробіть ці вправи частиною повсякденного життя. Так ви дасте дитині інструменти, які знадобляться їй в майбутньому, щоб досягти найбільшого потенціалу.

А читати і писати вона і так навчиться!

Джерело:ТУТКА