Але чи так добре отримувати за все “відмінно” і старанно зубрити уроки?
1. Зіпсує здоров’я
Якщо дитина встигає добре вчитися, займатися спортом і спілкуватися з однолітками, значить все добре. Але у реальному світі багато дітей несуть на собі великі навантаження. Досить рідко робота дитини обмежується однією школою.
Часто батьки додають до цього уроки музики, англійської та інші додаткові секції. Плюс домашні обов’язки. У спробі виростити із спадкоємця генія батьки не враховують можливостей його організму. Часто байдуже ставляться до фізичних навантажень, якщо тільки дитина сама не виявляє до них цікавості.
Мабуть, тому все більше дітей у світі страждають зайвою вагою, а вільний час проводять за комп’ютером, щоб відключитися від реальності. Проте фізичне і психічне здоров’я дитини важливі так само як і інтелект: їх необхідно розвивати і захищати, щоб виростити повноцінну особу.
2. Не навчиться правильно розставляти пріоритети
Що важливіше: отримати п’ятірки з усіх предметів в семестрі чи урізноманітнити оцінки четвірками, але підготуватися до важливої конференції, яка допоможе поступити до ВНЗ? Відповідь, здавалося б, очевидна. Але тільки не для тих, хто звик вчитися на відмінно. У старшій школі таким дітям як і раніше важливіше діставати схвалення учителів і батьків, ніж вибирати те, що допоможе їм стати успішним в дорослому житті. Гарні оцінки – це дуже добре. Але важливіше навчити дитину не механічно заучувати матеріал, а орієнтуватися в реальному житті та визначати, що насправді буде для неї корисним.
3. Не навчиться самостійно мотивувати себе
Може здатися, що відмінники – це найбільш мотивовані діти. Але це не завжди так. У багатьох з ранніх років, через тиск батьків, закріпилася навичка добре вчитися і вчасно виконувати домашню роботу. В старшій школі такі діти продовжують старанно вчитися, але уникають іншого зайняття, де треба самостійно себе контролювати.
Інших мотивує страх перед покаранням або розчаруванням батьків, і саме це примушує їх старанно вчитися. Дорослій людині доводиться самостійно себе хвалити, підбадьорювати і примушувати. У тих, хто в дитинстві не звик робити щось без зовнішнього тиску, є ризик досить швидко перетворитися з відмінника на невдаху.
4. Соціальні навички не сформуються
У фільмах про підлітків відмінників уникають і дражнять, а вони не можуть захистити себе. І цей стереотип, на жаль, не завжди далекий від істини. Знання не замінять спілкування. Можна скільки завгодно говорити собі, що ваша дитина особлива і не рівня невихованим однокласникам. Чи думати, що вона піде у ВНЗ – і все зміниться.
Але соціальні навички не з’являються нізвідки. Їх, як і інші, потрібно розвивати. Інакше врешті-решт розумна дитина заздритиме привабливому однокласникові-трієчникові, який легко спілкується з дівчатками і подобається учителям так, що вони завищують йому оцінки. До дорослого віку людині важливо навчитися будувати знайомства і легко спілкуватися з іншими. Не варто ізолювати дитину від однолітків заради гарних оцінок.
5. Звикне оцінювати себе й інших за зовнішніми досягненнями
Діти недолюблюють відмінників ще і тому, що вони вважають себе кращими за інших. Але важко докоряти в цьому дитині: з ранніх років вона звикає думати, що гарні оцінки роблять її хорошою, а погані – навпаки. Така логіка не лише перешкодить подружитися з дітьми, але і може зіпсувати доросле життя. Адже якщо оцінювати себе тільки за досягненнями, будь-яка невдача перетворюватиме її з переможця в лузера. Важливо виховати в дитині безумовну цінність себе і інших, щоб вона розуміла, що оцінки, та і інші зовнішні досягнення теж, не визначають ні її особистість, ні особистість оточення.
6. Уникатиме невдач
Усім рано чи пізно доводиться зіткнутися з провалом. І краще, якщо це станеться в ранньому віці. Тоді дитина навчиться справлятися з неприємними емоціями і рухатися вперед. Якщо ж вона звикне до думки, що все повинно даватися легко, в дорослому житті, швидше за все, вона уникатиме невдач і боятиметься. Для людей, які звикли оцінювати свої здібності як природжені, провал – це сигнал про те, що вони не такі вже розумні і талановиті.
Ті, хто розуміє, що здібності розвиваються, відносяться до невдач як до уроків і неминучих помилок на шляху до вдосконалення. Простіше кажучи, дитині корисніше отримати трійку, виправити її і винести з цього урок, ніж відчайдушно зубрити і трястися від жаху, що вона її отримає.
7. Не навчиться мислити креативно
Високі оцінки – багато в чому результат хорошої пам’яті та старанності. Але доросле життя не дає готових рішень і не виставляє бали за результати тесту. Дитині доведеться стикнутися зі складними етичними питаннями, регулярно робити вибір в ситуаціях, де немає однозначно правильного рішення, самостійно аналізувати дані та робити висновки на їх основі. Фантазія, мислення і логіка набагато корисніші в житті, ніж уміння завчити за вечір два параграфи. Варто зосередитися на розвитку в дитини цих навичок, а не на отриманні ідеальних оцінок.
8. Не навчиться відстоювати свою точку зору
Якщо син або дочка старанно вчиться, відповідально виконує завдання і покірно наслідує усі ваші вказівки, не варто радіти поступливості та слухняності. Діти готові днями грати у футбол, із захопленням читати книги з історії або фантастики. І це нормально – відстоювати свої інтереси і намагатися уникати того, чого робити не хочеться.
Якщо дитину не цікавить нічого, окрім гарних оцінок, вона намагається виконувати усі вимоги дорослих і боїться заперечувати – справи кепські. Покірність і слабкий характер – не найкращі риси для дорослого життя. Краще надати дитині хоч би мінімальну свободу і відповідальність в ухваленні рішень, у тому числі і в навчанні. Це розвине самостійність і полегшить подальше життя.
Вчитися на відмінно, звичайно, непогано. Але немає нічого страшного і в тому, щоб мати середні оцінки. Врешті-решт, успіх в житті визначає не шкільний атестат. А як оцінки в школі вплинули на ваше подальше життя?