Однак проблема на цьому не вичерпується: не тільки біженцям доводиться залишати своїх нащадків. Відрядження, відпустка, розлучення, бажання пожити «власним життям» – іноді ми добровільно поділяємо власну сім’ю з причин куди менш серйозних, ніж перехід американського кордону. Що ж відбувається з дитиною?
Вчені вироблять 3 стадії реакції на розлуку:
1. Протест
Це стадія гострого горя, яка триває від декількох годин до тижня. Дитина намагається повернути батьків всіма способами: плаче, кричить, відкидає інших людей. Рідше – навпаки, відчайдушно горнеться до няні.
2. Відчай
Малюк втрачає надію на повернення близьких йому людей. Веде себе пасивно і мляво, може монотонно плакати. Починає звертати увагу на оточуючих.
3. Відчуження
Дитина починає приймати турботу, їжу та іграшки. Вона спілкується і може навіть посміхатися людині, яка за нею доглядає. Можна подумати, що малюк заспокоюється і повертається до свого звичайного життя, але це не так. Відомий англійський психоаналітик Джон Боулбі вважає, що дитина починає прив’язуватися до людей, які її оточують. І якщо вони після приїзду батьків вони її залишають, досвід втрати повторюється.
Ось до яких проблем це може привести:
1. Порушується природний процес розвитку мозку
Поруч з мамою і татом дитина вчиться реагувати на стрес, керувати власними емоціями, спілкуватися і т. д. Дослідження показують, що зникнення батьків прискорює дозрівання мозку. Це призводить до психологічних проблем у майбутньому. Наприклад, у дитини може сформуватися неправильна реакція на небезпеку. Люди вміють адаптуватися і переставати боятися те, що в минулому вважали страшним. У малюка після розлуки ця здатність може страждати: вона і в більш дорослому віці буде боятися темряви і клоунів.
2. Йде відчуття безпеки і віра навколишнім
Якщо батьки поруч, у дитини формується почуття безпеки і довіри до навколишнього світу. Такі діти вже в ранньому віці проявляють товариськість і кмітливість. Якщо ж мама з татом турбуються про своє чадо лише частково, його емоційний розвиток може піти по двох шляхах: або він буде вимагати більшої уваги з боку дорослих, або перестане в ньому потребувати. У будь-якому випадку поведінка буде нестійкою і суперечливою.
3. Через стрес знижується імунітет
Через розлуки у дитини починають вироблятися гормони стресу: кортизол, адреналін і норадреналін. Коли це триває надто довго, захист організму починає слабшати. Через це підвищується ризик розвитку хвороб.
4. Підвищується ризик неблагополучного майбутнього
Джейсек Деб’єк, доцент кафедри психіатрії Мічиганського університету, пише, що діти справляються з відлученням по-різному: у одних в майбутньому не буде ніякого психіатричного діагнозу, а у інших розвинуться серйозні розлади. Травма може позначитися на навчанні, кар’єрі та особистому житті. А ще збільшується ймовірність зловживання наркотиками.