Люди із заниженою самооцінкою применшують свої успіхи чи вміння, мовляв "я ж нічого особливого не зробив, всі так можуть". Пропонуємо вам шість кроків, які можна зробити, щоб почуватися більш впевнено.
1. Переконайтеся, що ваші думки є правдивими
Думки та емоції формують наше сприйняття світу і себе. Зазвичай, люди із заниженою самооцінкою вважають: "Я ні на що не здатен", "В мене ніколи нічого не виходить" та "Від мене жодної користі". Такі думки з`являються раптово та автоматично. Вони емоційно забарвлені, тому ми не аналізуємо їх, а одразу погоджуємося, що це – істина. Але чи це так?
Коли вам приходить в голову якась думка типу "мені не вдасться виконати це завдання!", подумайте над:
– які в мене докази, що це дійсно так?
– які в мене докази, що це не так?
– чи були в мене схожі ситуації в минулому та як вдалося їх вирішити?
– що зараз мені допоможе вирішити це питання?
Такий аналіз дасть змогу розглянути думку та виявити: вона дійсно правдива чи ви керуєтеся емоціями, які взяли гору.
2. Будьте для себе друзями
Часом простіше подивитися на свою ситуацію очима спостерігача. Уявіть, що до вас прийшла близька людина, а в неї така ж сама ситуація: їй здається, що нічого не виходить, свої успіхи вона приписує удачі, а не власним старанням. Наприклад, зараз у неї, як і у вас, така проблема: "Мені здається, я ні на що не здатна. Навіть не можу вчасно підготувати документи для роботи!".
Подумайте, що порекомендувати та які аргументи навести людині стосовно неправдивості її слів. Після того, як у вас в голові сформувався план порятунку подруги, запитайте себе: як можу використати власні поради для себе? Що з цього допоможе в моїй ситуації?
3. Згадайте, що позитивного у вас помічають інші
Напишіть ваші риси та вміння, про які згадують в розмовах колеги, друзі чи близькі. Якщо це буде складно зробити одразу, то дайте собі час на пригадування ситуацій та діалогів з життя. Ви виконуєте роботу вчасно та ретельно, а співробітники за це хвалять?
Друзі кажуть, що завдяки вам навчилися любити походи в гори? Люди із заниженою самооцінкою мають труднощі з визнанням своїх позитивних рис чи досягнень. При цьому часто забувають теж про свої сильні сторони. Таке завдання допоможе більш цілісно подивитися на себе, та почерпнути інформацію про себе, яку ви до того спеціально не зауважували.
4. Подумайте, якою людиною ви хочете бути
Як казав Льюїс Керрол: "Якщо тобі байдуже, куди потрапити, то тобі байдуже, в який бік іти". Так само із нашим сприйняттям себе. Якщо ми не знаємо, якими ми хочемо бути та яких навичок потребуємо, то будемо розвиватися хаотично.
Подумайте та запишіть:
• якими рисами та навичками ви б хотіли володіти?
• що допоможе вам навчитися цінувати себе та свої старання?
Ймовірно, у вас вийде перелік пунктів: впевненість в собі, креативність, вміння розмовляти з складними людьми... Поставте контрольне запитання до кожного пункту зі свого списку: "Як я знатиму, що стала впевнена в собі?", "По чому зрозумію, що я креативний?". Це допоможе чіткіше побачити, куди вам прямувати та як виглядатиме пункт призначення.
До прикладу, для когось бути впевненим в собі – це не боятися виступити з доповіддю перед колегами, тоді як для іншого – це започаткувати власний бізнес та відповідати за його розвиток. Кращих чи гірших рис нема, бо ви самі визначаєте, яка риса допоможе вам почуватися задоволеним собою.
5. Розвивайте ті сильні риси, які у вас вже є
Австрійський психолог та психіатр Альфред Адлер вважав, що всі діти мають відчуття неповноцінності. Якщо воно не поглинає нас повністю, то допомагає рости та розвиватися. Це відбувається, бо ми намагаємося компенсувати (приховати) відчуття неповноцінності, аби це в жодному разі не помітили інші. Нас не влаштовує форма носа, тоді ми стаємо вправними музикантами – аби люди більше зауважували наші таланти, а не зовнішність.
Не любимо свій голос і обираємо професію, де взаємодіємо з технікою – та стаємо в цьому дійсно добрими, щоб інші не помітили, як ми нервуємо, коли треба сказати слово. Самооцінка змінюється впродовж життя. Вона зростає, коли ми свідомо розвиваємо ті позитивні риси, які в нас є. Це веде до більшої задоволеності собою, а ще – до похвали та підтримки з боку інших. Цей шлях не є коротким, проте він дає стійкий результат та розуміння, на що в собі можна опиратися, щоб стати тією людиною, якою хочу бути.
6. Визначте план росту з психологом
До психолога приходять, щоб попіклуватися про найважливішу людину свого життя – про себе самого. Завдяки спільній праці з фахівцем можна навчитися краще розуміти свої потреби та причини власних труднощів, опанувати нові моделі поведінки та розвинете бажані для вас якості. Перші консультації з психологом будуть присвячені стану вашої самооцінки і що на неї вплинуло.
Після цього вам запропонують спільну роботу над розвитком навичок поведінки, формуванням більш адекватного уявлення про себе. Це буде планом особистісного росту, який психолог запропонує в залежності від вашої ситуації та потреб.