У 1958 році вона працювала в одній із кращих архітектурних компаній Нью-Йорка, яка розробляла легендарну скляну піраміду для Лувра. Коли в їхньому офісі з’явився харизматичний Ї Ґу — випускник Масачусецького університету – особливої уваги не звернула.
Тим паче, що хотіла звільнятися і переїжджати до Іспанії. Залишалося лише продати квартиру, тож українка розклеїла у своєму районі оголошення. Оглянути приміщення несподівано прийшов сам принц Ї Ґу. Але замість того, щоб підписати договір про купівлю, попросив залишитись у Штатах. Заради нього.
Пара почала зустрічатися. Батьки Юлі були здивовані вибором доньки, але коли кореєць озвучив пропозицію одружитися українською мовою, заперечувати не стали. Того ж року пара побралася в українській церкві в центрі Нью-Йорка.
Утім, до Кореї подружжя переїхало не відразу. Ї Ґу справді був принцом, але їхня династія вже не мала жодного впливу. З монархії країна перетворилася на президентську республіку, всі королівські маєтки було націоналізовано. 1963-го королівській родині дозволили приїхати на батьківщину лише тому, що було зрозуміло — владу вони вже не повернуть.
Юля займалася благодійністю в сиротинцях і була абсолютно щасливою. Єдине, що її засмучувало – подружжя не могло мати дітей і навіть усиновило сироту. Втім така ситуація не влаштовувала батьків принца. Щоразу йому натякали, що така жінка не достойна бути з нащадком славетної династії.
Через 20 років спільного життя пара розлучилася. Ні Ї Ґу, ні Юля більше так і не одружилися.
Нащадок королівської родини переїхав до Японії, а остання принцеса Кореї ще багато років жила в Сеулі — місті, що подарувало їй найприємніші моменти життя.