У своєму щоденнику Макс Ерман написав: «Я б хотів, якщо у мене це вийде, залишити після себе подарунок – невелике есе, наповнене духом благородства». Приблизно в той же час він і створив «Напуття».
Прочитайте ці рядки, в них криється великий зміст!
«Простуйте своїм шляхом спокійно серед гамору і метушні та пам’ятайте про мир, який може бути в тиші. Не зраджуючи собі, живіть, наскільки можливо, в хороших стосунках з кожною людиною. Говоріть м’яко і чітко свою правду і слухайте інших, навіть людей, які не витончені розумом і неосвічених – у них теж є своя історія.
Уникайте людей галасливих і агресивних, вони псують настрій. Не порівнюйте себе ні з ким: ви ризикуєте відчути себе нікчемним або стати марнославним. Завжди є хтось, хто більший або менший, ніж ви.
Радійте своїм планам так само, як ви радієте тому, що вже зробили. Цікавтеся завжди своїм ремеслом; яким би скромним воно не було – це коштовність в порівнянні з іншими речами, якими ви володієте. Будьте обачними у своїх справах, світ сповнений обману. Але не будьте сліпі до чесноти; інші люди прагнуть до великих ідеалів і всюди життя сповнене героїзму.
Будьте самими собою. Не грайте в дружбу. Не будьте цинічними в коханні – в порівнянні з порожнечею і розчаруванням воно таке ж вічне, як трава.
З добрим серцем приймайте те, що радять вам роки і з вдячністю прощайтеся з молодістю. Кріпіться духом на випадок раптового нещастя. Не терзайте себе химерами. Багато страхів народжуються від втоми і самотності.
Підкоряйтеся здоровій дисципліні, але будьте м’яким з собою. Ви – дитя світобудови не менше, ніж дерева і зірки: ви маєте право бути тут. І нехай це для вас очевидне чи ні, але світ йде так, як він і повинен йти. Будьте в мирі з Богом, як би ви Його не сприймали.
Чим би ви не займалися і про що б не мріяли, в галасливій життєвій метушні зберігайте мир у своїй душі. З усіма прикрощами, одноманітною працею і розбитими мріями світ все ж таки прекрасний. Будьте до нього уважними».
Макс Ерман «Desiderata», 1927 р.
Вірш в прозі Макса Ермана Desiderata (Desideratum Poem) неодноразово перекладали на українську мову різні перекладачі. Однак всі вони припускалися тих чи інших прикрих помилок. Причиною цього був зовсім не брак майстерності та кваліфікації різних авторів перекладу. Просто сама сутність цього твору така, що будь-яка людина, яка його читає, в більшості починає керуватися емоціями і почуттями, а не буквою першоджерела… В цьому випадку помилки з’являються самі по собі – адже емоції у всіх свої…
Існує жива легенда, пов’язана з цим віршем:
Близько 1959 року настоятель церкви св. Павла в Балтіморі додав цю поему до папки текстів для своєї парафії. При цьому напис на папці свідчив: «Стара церква Св. Павла, 1962 р.» (У 1962 році вона була заснована).
Парафіяни церкви передавали цю папку один одному. У 1965 році один з гостей парафіянина побачив цей текст і зацікавився ним. Він подумав, що «Напуття» – це вітальна листівка на Різдво. А так як текст лежав у папці «Стара церква Св. Павла, 1962 р.», гість вирішив, що в цьому році в цій церкві текст і був знайдений. З того часу і народилася ця легенда…
Серед суєти і шуму іди з миром по життю своєму; і пам’ятай про те, що можна спокій в тишині знайти.
По можливості, без зайвих помилок, зберігай добрі стосунки з усіма.
Правду говори спокійно та чітко; та інших вислуховуй, так як навіть дурням і немудрим є що сказати.
Уникай крикунів і агресивно налаштованих людей; вони лише дратують дух твій.
Якщо станеш порівнювати себе з іншими, марнота і гіркота можуть взяти гору над тобою, бо завжди знайдуться ті, хто буде або кращими, або гіршими за тебе.
Радій досягненням і планам своїм. Прагни до успіху, нехай навіть скромного; лише він один – твоє справжнє надбання в цьому мінливому світі.
Будь обережним у справах своїх, адже світ сповнений шахрайства. Але не дозволяй обману приховати від тебе чесноти: багато хто прагне до високих ідеалів і всюди життя повне героїзму.
Будь самим собою. А особливо не показуй вигаданої прихильності. Також не будь цинічним, коли маєш справу з коханням, оскільки серед нудьги і розчарувань лише воно одне, подібно до трави, відроджується знову і знову.
З вдячністю приймай плинність часу і без жалю прощайся з тим, що тішило тебе в молодості.
Розвивай силу духу, щоб була вона тобі захистом від ударів долі. Але не дозволяй темним думкам захопити тебе. Втома і самотність породжують безліч страхів.
Не забувай про дисципліну, будь добрим до самого себе.
Ти, подібно до дерев і зірок, народжений Всесвітом. І у тебе є право бути тут. Усвідомлюєш ти чи ні, але Всесвіт розвивається так, як треба.
Тому живи в мирі з Богом, яким би ти його собі не уявляв. І чим би ти не займався і які б не були твої прагнення, серед шуму і плутанини зберігай спокій в душі своїй. Незважаючи на фальш, тяжку працю і нездійснені мрії, наш світ все ж таки прекрасний.
НЕ сумуй. І постарайся бути щасливим.
Макс Ерман «Desiderata», 1927 р.
Джерело:ТУТКА