Економити і розумно витрачати гроші на ведення господарства. Вона так і робила. Так і жила. А потім побачила в магазині ці туфлі. Розкішні, модні, лаковані, на каблучку…. Прийшла додому…взулася.І вдома завела патефон і станцювала трошки: вона два роки не танцювали.
І два роки вела ощадливе життя, розраховуючи кожну копійку… Вона сумувала за чоловіком і за сином. Туфлі були дуже дорогі, їй довелося витратити всі гроші. І вона з жахом думала, як буде жити з дітьми і що буде завтра.
А нічого поганого не сталося. Позичила гроші, потихеньку віддала, наливала собі поменше супу і м’ясо віддавала дочкам. А сама їла хліб і пила окріп – це дрібниці, тому що були туфлі. З бантами!
Вона в цих туфлях пішла на вечірку до знайомих, там в неї закохався директор пивзаводу, зробив пропозицію, і через рік вона вийшла заміж. І досить щасливо жила. І дівчатка були одягнені й ситі, і обидві отримали вищу освіту. І в 90 років прабабуся згадувала покупку цих чудових туфель і, посміхаючись, розповідала про той хвилюючий момент … Вона рідко посміхалася: життя було суворим…
І ось що я думаю: купіть собі те, що душа просить. Навіть якщо грошей дуже мало. Позичте трошки, відкладіть покупку шпалер або садового інвентарю.Або ще чогось важливого. Деякі покупки можуть врятувати життя і змінити долю, хоча без них цілком можна обійтися – без туфель з бантами. А ви все одно купите. І щось хороше станеться. І жити захочеться. І танцювати під патефон…