Почати варто з того що район у нас відносно спокійний. Ніяких нічних посиденьок з п’яними криками у дворі не спостерігається. Дорогі машини стоять прямо у дворі, тому що на парковку їх ставити ніхто не бажає. До цих пір жодних кримінальних інцидентів не спостерігалося.
Якби щось сталося, я б знав. Живу на першому поверсі, вікна у мене кутові, видно все від і до. Мені і склопакети в загальному без потреби були, просто встановив їх заради москітної сітки і шумоізоляції від дороги. Є в нашому дворі чудова жінка, Любов Дмитрівна. Вічно бадьора, активна, завжди сповнена енергії. Кожен день бачу, як вона ходить ритмічною ходою вранці і ввечері ближче до ночі.
Для хорошого сну – як вона сама каже. Про її минуле нічого не знаю, на лавці з бабусями вона не сидить, як власне і я. Тому ніякого обміну інформацією не відбувається. Напевно саме тому мене і вразив той випадок … Настав звичайний літній вечір, злегка стемніло. Чую під вікнами гомін і крики якісь. З вікна виглянув, бачу праворуч від мене, біля арки, зібралася молодь.
Та причому не звичайна, а прям бидло якесь, з пивом, насінням ну і гучною лайкою. Хотілося побурчати на них, але здоров’я якось дорожче, промовчав і замкнувши вікно, повернувся до читання книги … Трохи раніше, Любов Дмитрівна пішла на прогулянку, як зазвичай вздовж дороги і навколо парку. Тут краєм ока помічаю, що вона повертається назад. І шлях її пролягає через цю саму арку. Що до чого, сам не зрозумів, але молодняк цей вирішив до неї “докопатися”.
Спочатку просто зі смішками перегородили їй дорогу, потім зовсім стали вимагати з неї гроші на пиво.
«Від душі допоможи мати, виручи пацанів!» – ось такі слова до мене долинули.
Тут мені стало не по собі, зрозумів, що сусідку треба рятувати, але що я зроблю такому натовпі? Але залишитися байдужим я не міг … Відкрив вікно і коли зібрався було гримнути на шпану, відбувається наступне. Моя добра і мила на вигляд сусідка, блискавичним ударом в живіт, відкидає від себе одного з хуліганів.
– Може я і не молода! – голосно сказала вона, займаючи бойову стійку – Але чорний пояс, і дано по карате, ще ніхто в мене не відняв!
Ще кілька ударів обрушується на тих, хто стояв ближче. При чому не безладних ударів, а чітка серія, кожен з елементів якої, потрапляє комусь в щелепу або в коліно. У натовпі шпани починається паніка … Вони відступають назад …
– ЙЙЙЙЯЯЯЯЯЯЯЯ !!!!!!! – загрозливо заволала жінка, і тут нерви шпани не витримали, вони кинулися навтьоки.
Хто кульгаючи, хто тримаючись за обличчя …