Як відомо, 978 року, новгородський князь Володимир підступно вбив свого брата Ярополка і став княжити в Києві. Сьогодні ми знаємо його як князя, який приніс християнство на руські землі, карбував власні монети, захищав території. Нині він — Великий, рівноапостольний, проте хорошим християнином князь був не завжди, розповідають історики.
Орися Вознюк, наукова співробітниця ДІКЗ "Стародавній Володимир", розповіла про зібрані цікаві та маловідомі факти про дружин та коханих князя Володимира. У Володимира було велике число наложниць — така практика була поширеною на той час. Вважається, що 300 наложниць у нього було у Вишгороді, 300 — у Білгороді, 200 — у Берестові.
Проте, під час розкопок не виявлено величезних палат, в яких мали б міститися сотні наложниць з персоналом, що їх обслуговував. Арабський мандрівник Х століття Ібн-Фадлан повідомляє про княжий гарем з 40 дівчат-наложниць, щедрі бенкети в його теремі і про величезне ложе, інкрустоване дорогоцінним камінням, що відігравало особливу роль в побуті князя.
Начальний літопис розповідає про 800, а Никонівський - про 1100 юних дів, що служили великому володарю для втіхи. Перша дружина — з роду вікінгів Літописці не фіксували інформації ні про наложниць, ні про дітей від них. Проте є інформація про офіційних дружин князя. Першою була донька одного з вождів шведських вікінгів – Олова. Шлюб уклали узимку 978-79 років, точна дата невідома. Від Олови у Володимира народився перший син — Вишеслав.
Друга дружина, Рогнеда — велика любов
Вже через рік Володимир бере собі ще одну дружину — Рогнеду. Дістається вона князю як трофей. Рогнеда походила зі знатного роду — була донькою полоцького князя Рогволода, після страти якого Володимир шлюбом “узаконює” приєднання Полоцького князівства.
Рогнеді дають слов’янське ім’я — Горислава. Найбільшу кількість дітей Володимир Святославович мав саме від цієї дружини — вона подарувала йому Ізяслава, Ярослава, Предславу, Всеволода, Прямиславу, і, можливо, Мстислава. Проте, навряд чи Рогнеда любила князя.
Існує цікава легенда, згідно з якою гордовита дружина запланувала помсту чоловіку за смерть свого батька. Якось вночі вона “підняла вже ніж на нього, але в ту мить Володимир прокинувся і вхопив її за руку. Призналася Рогнеда, що хотіла помститися за батька, коли Володимир перестав любити її з дитиною, і Володимир порішив смертю покарати її за цей замисел. Звелів їй прибратися "у всі убори цісарські", як була вбрана при шлюбі, сісти на ліжку й чекати його.
Княгиня збагнула, що Володимир хоче стратити її. Рогнеда дала голий меч своєму малолітньому синові, і як Володимир війшов до покою, малий виступив і сказав так як мати його навчила: "батьку, чи думаєш, що ти сам тут?" Побачивши малого сина, що став оборонцем і местником за матір — Володимир кинув меч, наготований на Рогнеду, і відказав: "А хто ж би тебе тут сподівався?"
Тоді Володимир вирішив вислати жінку на Полоцьку землю, де вона прийняла постриг. Найвідомішим сином Рогнеди став Ярослав, прозваний Мудрим.
З літа 980 року у Володимира з’явилась ще й третя дружина – вдова його брата Ярополка Святославича.
Чи спокусився він на красу, чи хотів утвердити перемогу над братом – невідомо. Вважається, що грекиня на той час була вже вагітною, інші джерела свідчать, що дитину народила вона таки від Володимира. Супротивники князя говорили, що Святополк "от двою отцю, от Ярополка и от Володимера". Літописець пов’язує народження Святополка із його подальшею долею – "від гріховного плід злий буває”, натякаючи на братовбивчі війни, за які сина грекині прозвали Окаянним.
Три "іноземки"
Були серед офіційних жінок князя також дві чешки і болгарка. Малфріда, судячи з її скандинавського імені, була дочкою турівського князя, нащадком легендарного Тура. Ще одна дружина Аделя, можливо, була донькою перемишльського князя. У 985 році Володимир Святославич новий мир скріпив "шлюбом" з болгарською княжною. Про неї нічого не відомо.
Перша християнська дружина і сьома за рахунком
Союз з Візантією у 989 році було скріплено шлюбом з принцесою Анною Порфірогеннетою, дочкою імператора Романа II і сестрою Василія ІІ Болгаробійця. Коли Володимир послав гінців з тим, аби укласти шлюб з Анною, отримав у відповідь: "Недостойно нам, християнам, за нечестивця віддати сестру нашу. А коли хочеш її мати, відмовся від ідолів і увіруй, як і ми, у Христа, істинного Бога, і прийми святе хрещення — тоді безборонно візьмеш собі в жони сестру нашу. А з нами, як єдиновірець, у любові житимеш; ще й небесне заслужиш царство". Так і сталось. Більшість істориків схиляються до думки, що у шлюбі з Анною у Володимира народилося двоє синів – Борис і Гліб.
Восьма і остання
Восьмою і останньою дружиною князя стала дочка графа Куно фон Енгінгена, внучка кайзера Оттона I. Одружився із нею Володимир уже тоді, коли Анна померла, близько 1012 року. У цьому шлюбі народилась Марія-Добронега, яка була дружиною польського короля Казимира І.