Який ти не був би негарний і непривабливий, знайдеться хтось, кому ти сподобаєшся. Яким би ти бажаним і хорошим не був, завжди є хтось, хто відкине тебе.
Якщо тебе відкинули, це нічого не означає. Ти не стаєш гіршим або меншим, нічого страшного насправді не відбувається. Твоя людина є на світі і вона тебе прийме.
Якщо тебе прийняли, одного разу ви розлучитеся — не в житті, так в смерті. Дорожи тим, що є, не шкодуй про те, що втратиш і не бійся втратити.
Радій, що є людина, яка світить тобі. Світи сам — чим більше світла, тим менше страху, чим менше страху, тим менше темряви в душі.
Лист, який хоче повернутися до дерева, може плисти проти течії та летіти проти вітру. Але дерево не прикріпить його до старої гілки.
Чим більше любиш, чим більше даєш любові, тим більше залишається. Якщо ж, даючи любов, відчуваєш біль або ненависть — значить ти дав людині отруту в шоколадній глазурі. Навряд чи варто вимагати подяки за такий дар.
Відпускай. Дозволь людині бути кимось, крім дзеркала твоєї любові — тим паче, що так воно і є. Розчинятися в коханій людині — рідкісний талант і рідкісне прокляття. Будь собою, будь гідним, забудь про страх — одного разу він все одно не повернеться. Але не сьогодні.
Вір. Довіряй. Грій. Дякуй. Не думай про те, що може бути — тільки про те, що тут і зараз, у вогні і воді, під зірками.
Йди перш, ніж від мертвої любові почне смердіти падаллю. Приходь до того, як бажання обернеться одержимістю.
Те, що куплено за гроші — варто тільки грошей. Те, що вимолено, виплакано, відібрано і вкрадено — одного разу віднімуть сторицею. Те, що дано з доброї волі, від серця — безцінне.
Як впізнати свою людину — просто. Ти підеш назустріч і зіткнешся з нею посередині дороги. Вона не знала. Ти не кликав. Ви знайшлися. І куди б ви не рухалися раніше, тепер вам по дорозі.