Адже сполуки, які входять до складу розрекламованих нині каструль і сковорідок, не властиві нашому організму. Цю точку зору висловлено ще десятиріччя тому, але не визнано: метал замикає ланцюг між рукою і вустами. Споживання їжі металевими ложками і виделками – це перший крок до виникнення пародонтозу. Адже металеві предмети руйнують зубну емаль.
Не варто також часто споживати їжу з пластмасового посуду, оскільки пластмаса розладнує інформаційне поле людини. Дерево – це своєрідний фільтр. Воно має здатність з рідини вибрати у себе шкідливі сполуки. Саме це було основною причиною, через яку наші пращури двічі на рік спалювали дерев’яний посуд, яким довго користувалися.
Адже він нагромаджував у собі величезну кількість шкідливих речовин. Велике значення має й те, з якого дерева виготовлені миски, макітри або горнятка. Найкращим для цього є клен, липа. Усе рідше у крамницях та на ринках можна побачити також гончарний посуд ручної роботи.
Багато гончарів припинили свою діяльність: невигідно, бо мало хто купує сьогодні посуд, а податки великі. Натомість, наша промисловість часто пропонує нам посуд, який нічого спільного з гончарним не має, хоча зовні подібний до нього. Сьогодні модно мати дома чорну кераміку.Однак для наших прабабусь і прадіду сів вона є чужою, оскільки вони користувалися не задимленою керамікою.