Розташовуються печери на крутому схилі Страдчанської гори. Тут був монастир, створений у XI столітті ченцями-вихідцями із Києва. У цих печерах переховувались люди під час монголо-татарської навали. Але одного разу їх помітили загарбники й, розпаливши багаття, спалили усіх. Згодом ченці монастиря та люди, які вижили, почали молитися про спасіння душ загиблих.
Їм явилась Божа Матір. Ця історія довгий час передавалась із уст в уста, а в XV столітті на згадку про трагічні події було засновано Страдчанську печерську лавру. Паломники та просто мандрівники розповідають про особливу атмосферу, яка панує у Страдчанських печерах.
Варто додати, що святість Страдчанської гори та храмів підтвердив Папа Римський Пій XI. Він надав храму Успіння Пресвятої Богородиці повний відпуст на кожний день у році за умови доброї сповіді, відбутої літургії та Пресвятої Євхаристії у Страдчанському храмі. Крім цього, Пій XI дозволив створення на горі Хресної Дороги з Єрусалимськими відпустами.
Тобто, тут відтворено символічний шлях, який Ісус Христос пройшов до Poзп’яття на Голгофі. Тут він фактично за духовним значенням прирівняний до Єрусалимського шляху. Село Страдч розташовується обабіч траси Львів – Яворів. Зі Львова до святого місця можна дістатись громадським транспортом чи автомобілем.