Сила
“Досить тобі моєї благодаті, бо моя сила виявляється в безсиллі. Отож, я краще буду радо хвалитися своїми немочами, щоб у мені Христова сила перебувала” 2.Кор. 12, 9
Догляд за немовлям – складний виклик витривалості жінки. Однак справді помічним є повторювати фразу “Досить тобі моєї благодаті” кожного разу, коли трапляються складні моменти. Ця фраза нагадує кожній жінці, що у неї достатньо сил для всього, що трапляється в її житті. Бог дав свою благодать і її більше, ніж достатньо.
Ці слова – слова апостола Павла, який стоїть на обороні своєї апостольської місії і постійно підкреслює спрагу у Божій силі. І це насправді алогічно для людського розуму, але визнання своєї слабкості приводить до прийняття невичерпної Божої сили, для якої нема неможливого. Бог завжди готовий бути нашим Помічником. Його незмінна благодать не має меж. І якщо Він дав тобі сил привести нове життя, то дасть сил і виховати його.
Довіра
“Звірся на Господа всім твоїм серцем, не покладайсь на власний розум. У всіх твоїх путях думай про нього і він твої стежки вирівняє ” Приповідки 3, 5-6
Ця часто цитована фраза стає дуже актуальною у післяпологовий період. Часто вишукуючи поради щодо грудного годування, проблем з коліками тощо, можна дійти до такого стану, коли немовля стає джерелом непотрібної тривоги. Не варто ставати залежним від постійного перегляду батьківських форумів, що лише підсилює тривожність.
Не варто думати, що якщо ми все і про все знаєм, то життя нашої дитини під контролем. А тривога – це гріх, гріх недовіри Богу. Звісно, слід робити все, що лише потрібно для дитини, однак насамперед слід довірити її Творцю, попросити мудрості у молитві і спокою.
Святість
“Усе робіть без нарікання і мудрування,щоб ви були бездоганні й щирі, непорочні діти Божі серед лукавого й розбeщеного роду, серед якого сяєте, немов світила у світі, зберігаючи слово життя, на похвалу мені в день Христа, що я біг не дарма і трудився не марно”. Флп. 2, 14-16
Часто розмови молодих батьків перетворюються на ниття і скарги: недосипання, відсутність вільного часу, нереалізація. Але пам’ятаймо: материнство не може стати виключенням із заповіді радіти, радіти напротивагу усьому світу.
Діти – це благословення (Пс. 127-128), однак це непомітно, коли ми постійно скиглимо.
Моменти втоми не можуть закривати радість нового життя.
Спокій
“Ти мене випробував, Господи, і знаєш. Знаєш мене, коли сиджу і встаю я. Думки мої здаля розумієш”. Пс. 138 (139) 1-2
Коли мати прокидається декілька разів за ніч від плачу своєї голодної дитини, їй в одну мить може стати себе шкода. А це приводить до ще глибших проблем – смутку, жалю і гіркоти. Щоби дати собі із цим раду, треба просто пригадати собі, що Бог знає про кожен наш крок і цілодобова робоча зміна не є даремною, але тішить нашого люблячого Бога.
Зріст
“Вивідай мене, о Боже, і спізнай моє серце випробуй мене й спізнай мої задуми! І подивись, чи є в мені якась лиха дорога, і веди мене дорогою давньою”. Пс. 138 (139) 23-24
Перші дні після пологів складні для матері не лише через те, що відбувається фізичне відновлення, але й також емоційне звикання, перелаштування на інший лад зовсім нового життя. І замість того, щоб вимальовувати собі страхітливі картинки нових проблем, краще глянути на цей період як на можливість зростати, зокрема духовно. Час, який мати жертвує для своєї дитини, по-особливому відкриває їй Бога. Коли можна насолоджуватись кожною усмішкою своєї дитини, жінка відкриває таємничий світ Божої присутності.