Чому саме ці прізвища та як вони взагалі з’явилися розповіла Наталія Рульова, кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії та культури української мови Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.
Прізвища — як вони з’явились?
З давніх-давен наші предки давали своїм дітям різні імена, щоб їх розрізняти. Коли чисельність населення зросла, з’явилося багато людей з однаковими іменами. Тож люди придумували собі прізвиська. До прикладу, жили в одному селі три Івани. Один працював ковалем, тож його прозивали Іван Коваль. Другий жив за церквою — і його назвали Зацерковний. Третій Іван був дуже високим, тож і кликали Високим. Ось так ознаки, за якими можна було розрізнити людей, лягали в основу прізвиськ, а потім і прізвищ. Найпопулярніші в Україні прізвища походять від професій. Це Мельник, Швець, Кравець, Боднар і похідні — Мельничук, Кравченко, Боднаренко тощо.
Ведмідь, Вовк, Заєць, Лисиця. Чому так багато прізвищ, які походять від назв тварин?
Навмисне давали прізвиська, які походять від страшних та грізних тварин, яких боялися. Усе для того, щоб відвернути нечисту силу. Звідси й походять прізвища Вовк, Ведмідь. А якщо хотіли підкреслити розум чи хитрість, то називали Сова, Лисиця. Прізвисько ще давали людям, схожим на відповідну тварину зовнішньо чи характером, наприклад, Заєць — бо боягуз. Так само є багато прізвищ, що походять від рослини — їх або використовували в їжу, або жили поблизу від них, або були чимось схожими на ці рослини. Як от Дуб, Калина.
Придумуючи прізвисько, звертали увагу на все і виокремлювали щось найпримітніше.
Ось, до прикладу, прізвища, які походять від зовнішнього вигляду — Білий та Нечупара. А від звичок чи яскравих ознак характеру — Бабій чи Мовчан. За знаряддями праці, які використовував чи виготовляв предок — Кочерга, Лопата; одягу, який одягав чи шив — Чоботенко; харчів, які вміло готував чи любив їсти — Мамалига, Борщ, Голубець. Цікаво, що прізвища Козак, Козаченко, Козакевич можуть походити або від предка-козака або ж від слова “тарган”, якого теж колись називали “козаком”.
А закінчення -ук, -енко може вказувати, що це прізвище дали синові. Наприклад, Іванчук — син Івана, Тимошенко — син Тимофія, Пономаренко — син пономаря, Шевченко — син шевця, Порошенко — пішло від слова порох, ймовірно, малось на увазі — син того, хто мав справу з порохом.
До речі, практично усі прізвища, що складаються з двох основ, теж походять від козаків. Це такі як Гонихмара, Непийвода, Варивода тощо.
Понад 22 тисячі українців, згідно з даними онлайн-карти прізвищ, мають прізвище Середа, 376 українців — Неділя. Як виникли прізвища на честь днів тижня?
Якщо прізвище — це день тижня, то ваш предок, швидше за все, народився саме в цей день. А коли оте прізвисько, про яке ви розповідаєте, врешті стало офіційним прізвищем? Коли виникла потреба передати спадок. Тож із 30-х років ХІХ століття прийняли право, за яким ці прізвиська офіційно стали прізвищами. \
Чи можна з прізвищем асоціювати звідки родом людина?
Так. За закінченнями прізвищ можна говорити про регіон походження. До прикладу, для західних регіонів притаманні прізвища із закінченнями -ук, -юк, -ів, як-от Вінтонів, Кравчук, Романюк. У східних регіонах дуже поширене закінчення -енко: Литвиненко, Порошенко, Гончаренко.
Яка наука вивчає прізвища?
До якого спеціаліста можна звернутися, щоб розшифрувати походження свого імені і прізвища? Загалом наука про походження власних назв називається ономастика. А походження прізвищ та імен вивчає антропоніміка.