Днями помітив сльози на очах синочка. Питаю, мовляв, в чому справа. Він довго не хотів говорити, а потім пoстрiл в серце:

– Тат, я хочу, щоб у нас була сім’я…

Обняв, притиснув до себе, а пообіцяти нічого крім: «все у нас буде добре!» І не зміг…

Ось так! Дев’ять років дитині, здавалося б – проси іграшки, солодощі, а тут…

Так що бережіть свої сім’ї, нашим дітям ми – дорослі – часом робимо дуже боляче! Пост скоріше – крик душі…