Чоловік і жінка силою були рівні, і, якщо затівали боротьбу, вона завжди закінчувалася нічиєю. Одного разу чоловік вирішив: «Треба піти поговорити з Богом. Втомився я боротися з жінкою, яку ніяк не можу здолати ». І він відправився на небо і постав перед Богом.

– Господи, – сказав чоловік, – ніхто не допоможе чоловікові, крім тебе. Ти вмієш запалювати на небі зірки, так зроби мені ласку. Прошу тебе, Господи, дай мені ще сили, щоб я міг здолати жінку. Не будеш ти щоразу спускатися з неба на землю, щоб встановлювати між нами мир. Додай мені сили, і я сам наведу порядок. Хоч зовсім трошки!

– Добре, – сказав Бог, – відтепер ти будеш сильніше жінки.
І чоловік побіг з неба прямо додому. Ледве добіг він до будинку, як закричав:

– Жінко, тепер я – твій господар! Бог додав мені сили, і тепер ти повинна мене слухатися!

Жінка почала з ним боротися, але він здолав її. Вона спробувала знову, і знову він здолав її. І втретє він здолав її. Чоловік дуже запишався.

– Веди себе добре, не то я задам тобі!
Жінка не на жарт розгнівалася.

– Це ми ще побачимо! – Сказала вона. І на другий день вона сама пішла до Бога.

– Господи, прошу тебе, додай мені сили, хоч трішки.

– Ти отримала всю силу сповна, – сказав Бог. – А чоловікові я вже дав добавку.

– Як же так? Адже тепер він легко може мене здолати, а раніше не міг. Прошу тебе, Господи, дай мені стільки ж, скільки йому, або відбери у нього зайву.

– Що я дав, то назад не беру. Доведеться тобі з цим примиритися.

І жінка пішла додому дуже розгнівана. По дорозі вона зустріла диявола і розповіла йому, яка в неї сталося лихо.

– Послухай мене, і все обернеться на краще, – сказав диявол. – Розгладь зморшки, не сумуй, а краще повертайся до Бога. Попроси в нього ключі, що висять на цвяху біля дверей. Потім приходь з ними до мене, і я навчу тебе, що робити. І жінка повернулася знову на небо.

– Жінко, – сказав Бог, уже починаючи сердитися, – що тобі ще треба?

– О Господи! Володарю веселки і небес і всіх зірок небесних!

– Я питаю, жінко, що тобі треба?

– Дай мені ключі он з того цвяха!

– Бери і більше не роби мені!

Жінка взяла ключі і кинулася бігцем до диявола.

– Так, значить, ти отримала три заповітних ключа? – Сказав диявол.

– Так, ось вони, – сказала жінка.

– Ці три ключі, – сказав диявол, – якщо ти будеш правильно ними користуватися, принесуть тобі більше влади і сили, ніж у чоловіка є і буде. Першим ключем ти замкнеш двері кухні. Чоловіки насамперед думають про їжу. Другий ключ для спальні.Замкни її. Чоловік буде незадоволений, якщо його не впустять в спальню. Він любить поспати. І третій, останній, ключ – для кімнати, де ти качаєш колиску вашого немовляти.Замкни і її. Чоловіки прив’язані до своїх дітей, вони хочуть бачити, як росте їх потомство. Бери свої ключі і йди тепер додому.

І диявол додав ще:

– Пам’ятай: не відчиняй дверей, поки чоловік не навчиться користуватися своєю силою по твоїх вказівках і тобі на радість. Жінка побігла додому і зробила все, як було сказано. Повернувшись додому, чоловік застав її на порозі. Розгойдуючись, вона співала: «Візьми це дерево і видовбай люльку».

Коли чоловік виявив, що троє дверей, які завжди були відчинені навстіж, тепер виявилися раптом замкнені, він скипів від злості, наче вода в калюжах на осонні. Спершу він спробував вибити їх, сподіваючись на свою силу. Йому це не вдалося, і він закричав:

– Хто замкнув ці двері, жінко? Звідки взялися ключі?

– Мені дав їх Господь Бог.

– О-о, я цього не потерплю! – Заволав він і кинувся бігом до Бога.

– Жінка замкнула від мене їжу, і мою дитину, і мою постіль. Вона сказала, це Ти дав їй ключі.

– Так, я. Вона в мене попросила їх, а диявол навчив її, як ними користуватися.

– Господи! Дай і мені ключі, щоб я міг відімкнути ці двері.

– Цього я не можу зробити, – сказав Бог чоловікові. – Що я дав, то дав. Я дав жінці ключі, і нехай ключі будуть у неї. Ти повинен піти і попросити жінку, щоб вона відчинила тобі двері сама.

Чоловік повернувся додому, але змусити жінку відімкнути двері не міг, скільки не старався. Тоді він попросив її, він довго умовляв її і робив все, що їй було завгодно, і, нарешті, вона відчинила двері. Але чоловікові цього здалося мало. Він сказав жінці:

– Давай поділимося! Ти віддаси мені половину ключів, а я тобі – половину моєї сили.

– Що ж, мені треба подумати, – сказала жінка. Вона сіла і почала думати. У цей час у вікно до неї заглянув диявол.

– Не погоджуйся, жінко! – Шепнув він. – Нехай у нього залишається сила, а в тебе – ключі. Запам’ятай раз і назавжди: коли налітають осінні мухи, корові не обійтися без хвоста! І угода не відбулася. З тих пір чоловікові доводиться стримувати свою силу, якщо він хоче ужитися з жінкою. Ось чому чоловік поступається, а жінка стоїть на своєму.

Джерело:ОТОЖ