Це рослина родини хрестоцвітих, близька родичка капусти.
Виглядає вона, як зелена трава з візерунчастими листям, подібним до листя кульбаби. Інші назви – рокет салат, індау, ерука. У багатьох країнах донедавна її вважали бур’яном, і лише років 10-20 років тому почали активно вживати в їжу в Італії, звідки вона успішно поширилася на весь світ. Проте вона далеко не нова у харчуванні людства: в Стародавньому Римі користь і смак цієї травички були відомі давно, древні римляни вважали її чудовим афродізіаком. Рукола багата на різноманітні компоненти, кожен з яких сам по собі корисний для людського організму. А поєднуючись в одній рослині вони роблять її справжньою оздоровчою їжею, адже ці листочки містить клітковину, сахариди, насичені жирні кислоти, ефірні олії, флавоноїди, алкалоїди, органічні кислоти (зокрема лінолеву, олеїнову, ерукову), дубильні речовини, глікозиди, вітаміни С, А, К, Е та групи В мінерали, макро-і мікроелементи, в тому числі немало йоду. І при цьому має мізерну калорійність: лише 25-30 кілокалорій у 100 грамах.
Завдяки харчовим волокнам і клітковині рукола позитивно впливає на процеси травлення: значно підвищується вироблення шлункового соку, посилюється перистальтика кишківника, процес перетравлення їжі прискорюється.
Особливо слід звернути увагу на неї тим, хто хворіє на виpазку шлунка.
Рукола ефективно бореться з пошкодженнями стінок шлунка, значно зменшує розміри вже утворених виразок, попереджує утворення нових навіть при порушенні дієти. Американські лікарі цілком офіційно використовують її в дієтичному харчуванні, рекомендованому при цій хворобі. Ця гострого смаку травичка нормалізує і прискорює обмінні процеси, завдяки чому покращується робота всіх систем. Така властивість особливо цінна для схуднення. Зайві кілограми «тікають» набагато швидше завдяки активізації спалювання жирів, а також за рахунок збільшення витрат енергії.
Рукола цінна і для здоров’я судин.
По-перше, тому що змінює співвідношення між «поганим» і «добрим» холестерином на користь останнього, а по-друге, тому що зміцнює судинну стінку. А це – надійний захист від пошкодження судинної стінки атеросклеротичними бляшками. Користь цієї трави безсумнівна і для тих, хто дбає про активне життя.
Рукола є природним антисептиком завдяки високому вмісту фітонцидів та ефірних олій. Вони ефективно борються з вірусами і бактеріями. Тому з’їдена допомагає швидше впоратися із застудними захворюваннями та кашлем, а накладене зовні подрібнене листя може допомогти при лікуванні нагнійних уражень шкіри.
Цим рецептом користувался ще в Римській імперії. Завдяки високому вмісту антиоксидантів, рукола має помітну дію проти старіння та профілактує онкологічні захворювання. Слабка сечогінна дія руколи нормалізує водно-сольовий баланс, виводить надлишок рідини, токсини і шлаки, так що вживання такого продукту – чудове очищення. Однак, саме через цю властивість ті, у кого є в нирках камінці, повинні споживати її обережно, щоб не спровокувати напад ниркової кольки. Цей листковий овоч практично не має протипоказів до вживання в їжу.
Єдиний категоричний протипоказ – харчова алергія, однак на практиці вона трапляється дуже нечасто. Обережними слід бути тим, хто хворіє на сечокам’яну хворобу. Матерям, які годують дітей грудьми, слід взяти до уваги, що рукола може змінити смак молока. Якщо ви досі не захопилися цією корисною рослиною, бо не знали, до чого її використати, пропонуємо приблизний перелік ідей.
Гострувато-пряний смак і тонкий аромат руколи добре комбінуються з іншими овочами в салатах. ЇЇ можна додавати у перші страви, до тушкованих овочевих гарнірів, класти на щойно спечену піцу. Цілі листки — оригінальний гарнір до м’ясних і рибних страв, прикраса для бутербродів. Подрібнене листя можна додавати в домашній сир, натуральний йогурт, додавати до соусів та м’ясного фаршу.
Любителі екзотики можуть вирощувати руколу як мікро-зелень, і отримувати подвійну користь разом із естетичним задоволенням.