У досконалому світі нас би оточували виключно добрі, уважні і виховані люди. Ми б розуміли інших з півслова, були б в захваті від ідей один одного і розлучалися б в очікуванні наступної зустрічі. На жаль, у реальному житті такого не буває. Деякі «типажі» наших співробітників відверто діють нам на нерви своїм характером, звичками, навіть зовнішнім виглядом.
Чи існують команди однодумців, де усі співробітники ідеально сумісні один з одним? За словами викладача теорії управління Стенфордського університету Роберта Саттона: “Це не просто неможливо, але і не потрібно”. Щасливі володарі високого емоційного інтелекту сприймають спілкування з неприємними колегами, як життєво необхідний досвід для саморозвитку.
Чому ж він може нас навчити?
1. УСІ ЛЮДИ РІЗНІ
Іноді ми хочемо бути «хорошими» для всіх і вимагаємо від себе тотального прийняття оточуючих. Але це неможливо: на життєвому шляху обов’язково попадуться люди, чия поведінка і погляди будуть суттєво відрізнятися від інших. Людина, яка нам не подобається – не обов’язково погана. Нічого особистого: ви різні, а ваші цінності просто не збігаються. Засвоївши цю нехитру істину, можна почати ставитися до багатьох потенційно конфліктних ситуацій спокійніше.
2. ТЕРПИМІСТЬ СПРИЯЄ ЗРОСТАННЮ
Можливо, нервові зриви одного із ваших підлеглих доводять вас до нестями, а кисле обличчя секретарки вранці викликає бажання її звільнити. Однак, з точки зору ефективності не рекомендується підбирати співробітників за принципом особистої симпатії. «Вам потрібні люди з різним темпераментом, досвідом, різними точками зору, і щоб вони не боялися висловлювати свої думки. Це допомагає уникнути помилок усьому колективу », – вважає Роберт Саттон.
3. ХОРОШІ МАНЕРИ – ЦЕ БЕЗЦІННО
Не відповідайте грубістю на грубість і не вступайте в нав’язаний вам конфлікт, коли вас намагаються спровокувати. Стриманість, об’єктивність і холоднокровність – ваш козир. «Ніколи не зображайте жести антипатії на вашому обличчі. Ви повинні виглядати професійно і позитивно », – радить організаційний психолог Бен Даттнер.
4. МОВЧАННЯ – ЦЕ НЕ ЗАВЖДИ ЗОЛОТО
Якщо манера поведінки або спілкування з людиною вас бентежить, спокійно повідомте їй про це. Уникайте звинувачувального тону – спробуйте використовувати словесну формулу: «Коли ви …, я відчуваю …» Наприклад: «Коли ви мене перебиває, я відчуваю, що мої слова не сприймаються всерйоз». Зробіть паузу і вислухайте іншу точку зору. Можливо, ваш колега просто не зрозумів, що ви ще не закінчили свою промову, або ваша ідея здалась йому настільки цікавою, що він вирішив її негайно обговорити.
5. НЕ ВАРТО СУДИТИ ПО СОБІ
Ми часто очікуємо, що в тій чи іншій ситуації оточуючі люди будуть вести себе так само, як ми. Це найбільша омана, яку ми могли б собі придумати! «Люди володіють вже сформованим набором особистісних рис. Їх неможливо змінити за помахом чарівної палички. Очікуючи, що інші будуть наслідувати нашу зразкову поведінку, ми повинні бути готові до розчарування і фрустрації », – пояснює викладач психології Алан Кавайола. Якщо людина постійно приносить вам прикрощі, то зробіть нарешті висновки: вона не зміниться.
6. САМОАНАЛІЗ КОРИСНІШИЙ РОЗДРАТУВАННЯ
Фокусуйтеся на своїх почуттях: часто нас дратують ті риси оточуючих, які ми не можемо прийняти в собі. Навчіться відстежувати свою емоційну реакцію: так ви зможете її передбачити, пом’якшити або навіть змінити.
7. ДИСТАНЦІЯ – ЦЕ ОСТАННЄ, ЩО ВИ МОЖЕТЕ ЗРОБИТИ
Якщо у вас так і не вийшло налагодити відносини з «подразником», тоді зведіть контакт до мінімуму, відстороніться емоційно і займіться власною справою. Перемістіться в іншу кімнату або за інший кінець столу. Згодом, застосувавши емпатію і вміння бачити речі в перспективі, ви зможете ефективно спілкуватися з усіма. Цей навик можна і потрібно засвоїти.