– Тітонько Олено, а можна я не помру? – Хлопчик, що лежить на ліжку, повністю позбавлений волосся на голові. Шкіра зеленуватого відтінку. Він схожий на Фантомаса з французької комедії, от тільки не смішно. Нітрохи.
Літня, за шістдесят, санітарка здригається всім тілом. Звикнути до такого не можна. Не вміє людина до такого звикати. Тому вона й називається людиною.
– Ну що ти таке кажеш, мій хороший! Звичайно, ти не помреш … – а в очах сльози.
– Тітонько Олено, розумієте, в суботу у мами буде день народження. Ось, я їй подарунок зробив… сам зробив… а як я їй його подарую, якщо помру? Можна я до суботи не помру? Можна?
Онкологія. Палата для тих, хто переступив межу між життям і смертю. Ці діти – вже мертві, хоча виглядають як живі, навіть розмовляють… Кожному тут залишилися лічені дні. Може бути, тижні або навіть місяці. Приречені діти – якщо ви скажете, що бачили щось більш страшне, я вас вдарю.
Цьому хлопцю нічого не потрібно. Його ніщо не врятує, він тільки хоче дожити до дня народження своєї матері й вручити їй свою незграбну, з дешевого картону і кольорового паперу, саморобку. Найцінніший в його та її житті подарунок. Господи, я в тебе не вірю, але допоможи матері пережити це! Допоможи їй з розуму не зійти…
А у нас – айфони. Який там за рахунком, шостий або вже сьомий? У нас – золоті унітази. У нас – вбудований «чисто заради приколу» в холодильник MP3-плеєр. Навіть в космос літають не вчені, а туристи. Вся наука вишикувалася в чергу, щоб радісно задовільняти потреби ходячих шлунків й бездонних вагін. Інститути краси. Лабораторії крему від зморшок. XXI століття, хай йому грець, а рак, СНІД, та що там, купу смертельних хвороб перемогти не в силах. І не те щоб «не можемо» – не хочемо.
Журнал «Наука і життя» за 1959 рік. Збірник фантазій наших предків про завтрашній день. Я його спалю. Тому що це не реалізується. Агов!!!! Людство, а ось хр*н тобі, а не машина часу, вічна молодість, ліки від усіх хвороб й фотонний зореліт в XXI столітті. Айфон тобі. І масажер товстої дупи. І елітні презервативи. І таблетки, що дозволяють жерти і не повніти. Жри на здоров’я. Сунь собі знаєш куди прокладки. Пий «Активію». Маж собі морду кремами, й рахуй лайки в соцмережах.
P.S: Кожен з нас має тисячі бажань. Схуднути. Мати більше грошей. Новий телефон. У людини, хворої на рак, бажання тільки одне – перемогти свою хворобу. Я знаю, що 97% з вас не додадуть цей запис до себе на сторінку, але хоча б 3% моїх друзів зроблять це, пише автор. На честь тих, хто помер, і тих, хто бореться з раком.