Навіть один з варіантів вітання “Як справи?” тайською мовою звучить: “Ти поїв?”. Про це розповідає Анна Лу із Києва, яка майже три роки мешкає у Бангкоку.
“Сотні тисяч людей заробляють на життя приготуванням і продажем їжі на вулиці. Мобільні кухні, візки з готовими стравами, великі і маленькі ресторани всюди: на тротуарах, переходах, усередині державних установ, торгових і бізнес-центрів. Держава вітає мале підприємництво і самостійне працевлаштування тайців. Наприклад, отримати ліцензію на продаж стріт-фуду можна досить швидко, і коштує вона недорого”, – розповідає Анна Лу.Через низьку вартість місцевих продуктів та доступність хорошої їжі, яку можна придбати за $1-$2, в будинках половини жителів Бангкока відсутня кухня.
Готувати самому і дорожче, і довше. “Думати про їжу “про запас” тут не прийнято.
Свіжі фрукти та овочі доступні 12 місяців у році. Тайці поняття не мають, що таке консервація, не поважають молочну продукцію і всю їжу, на приготування якої йде багато часу. Наприклад, тверді сири. Також вважається нормою поїсти 6-7 разів на день. Навіть в офісі жоден роботодавець не дорікне співробітника за те, що він четвертий раз відправився на обід.
При цьому товстих людей відносно мало. “Генетичний” колективізм азіатів в цілому і тайців зокрема проявляється також щодо їжі: Їдять вони юрбами, а самотню людину за столом кожен в душі пошкодує”.