Червона капуста, або як також її називають синя і фіолетова, взагалі дуже цікавий “звір” – я її люблю за соковитість листків, легку гостроту і фактично цілорічну присутність на базарі. Мені здається, вона троха забута саме через її твердість – шаткувати, ошпарювати – це марудно. Але є чудесний вихід – можна її подушити, себто потушкувати. Ось вам 2 випробуваних мною варіанти, і думаю це ще не кінець, бо маю кілька переписів, які ще чекають своєї черги.
Біґос з червоної капусти
Пів кіля маснішої вепровини (наприклад шинки з сальцем)
1.5-2 кг червоної капусти
2 цибулі
2 моркви
2 квасних ябка
пів шклянки родзинок
шклянка сухого червоного винця
сіль, чорний мелений перець, мелена гвоздичка, цинамон і мускатний горіх, цукор
Шинку порізала кубиками, окремо сало, окремо м’яско (якщо шмат м’яса до того надається). В гусятниці спочатку зішкварила сало, витягла і відклала на бік, і в смальці підсмажила решту м’яска до зарум’янення, потім посолила, поперчила, додала цибулю півкільцями і моркву соломкою. На маленькому вогні прогріла 10 хв.
За той час – нашаткувала червону капусту на тонкій шатківниці, висипала її в гусятницю, прим’яла ложкою, влила шклянку вина, дала 2 ложки цукру, закрила покришкою і поставила мліти.
За 30 хвилин перемішала, попробувала на м’якість – капуста була вже “от-от”. Досолила, доперчила, додала цинамон\гвоздичку, родзинки, і чвертки яблук. І ще на 15 хв мліти. Важлива заувага – значно смачніша (просто в рази!) ця капуста на другий день, підігріта. Вино в перший день ще літає над стравою такою легкою пияцькою хмаркою, а на другий день – йде все в смак. І цей смак – бомба! Дуже смачно із спеченою в мундирах бараболькою.
Йдемо далі – абсолютно пісна страва з нашої сьогоднішньої героїні –
Душена червона капуста з помаранчами
1.5 кг червоної капусти (пошаткувати)
6 помаранч – з 4 витиснути сік, 2 почистити і порізати плястерками
пів шклянки темних родзинок сіль, чорний мелений перець, рожевий перець, дрібка розмарину, цукор
Капусту ошпарила підквасненою оцетом водою. В великій глибокій ринці загріла олію (кілька ложок), висипала капусту, закрила покришкою і дала зм’якнути хв 10.
За той час витиснула сік з 4 помаранч, помила родзинки. Залила капусту помаранчевим соком, додала відразу родзинки, посолила трошка, дала перці, розмарин, пів ложки цукру, і поставила вмлівати допоки не приготується – це десь до пів години часу. Тим часом на пательні зкарамелізувала 3 ложки цукру і легенько підсмажила в сиропі кружальця помаранча з обох боків.
Розклала карамелізовану помаранчу навколо капусти і прогріла ще 10 хв в гарячій рурі не накриваючи. Ця капуста цілком інакша – якби я не знала, що то, то може капусту б відразу і не впізнала, бо є якийсь такий дивний конфітурний смак. Цю капусту ми їли з підсушеним тонееесенько нарізаним “екстрачорним” хлібчиком типу бородинського, і це було добре, really!