Походить від грецького імені Марке, котре, у свою чергу, відбулося приблизно від латинського слова "маркус" - молоток. Інша версія полягає в тім, що воно бере початок від Марса (бога-заступника людей і черід, згодом - бога війни). Марко егоцентричний, і цю рису, що потім, у дорослому житті, буде успішно маскуватися чарівною посмішкою, підкресленою ввічливістю й готовністю до самопожертви, можна легко розрізнити в раннім дитинстві. Маркуша робить усе для того, щоб мама, тато, дідусь, бабуся й гості займалися тільки ним. У школі він ревниво ставиться до успіхів однолітків, не виносить їхньої переваги, однак намагається приховати почуття заздрості. Так само веде він себе й ставши дорослим: досить терпимо до тих, хто суперечить йому й не зважає на його інтереси. Тут, видимо, позначаються кар'єрні міркування.

У Марка майже завжди можна виявити в будинку гарну бібліотеку, у якій переважають іноземні автори, він виписує багато газет. Любить грати в карти, злиться, коли програє, може поводитися при цьому безцеремонно. Жениться дуже обережно. Шукає жінку, що могла б стати йому бездоганною подругою, беззаперечною помічницею, людиною, здатною жертвувати своїми інтересами в ім'я честолюбних планів чоловіка. До того ж вона повинна визнавати безсумнівну інтелектуальну перевагу Марка, якщо навіть його й немає. Жінка з вираженою індивідуальністю, творчо обдарована, буде скоріше дратувати й гнітити Марка. Він прагматичний і потайливий. Навіть для найближчих він ніколи не буває відкритий повністю. У побуті невибагливий. У будинку - хазяїн, "усьому голова ". Дітей виховує в строгості й слухняності, іноді проявляє до них зайву жорстокість. Любить доводити своє, сперечається. Обожнює розмови із дружиною й тещею про свої хвороби.