Мучениці Євдокії

14 березня відзначається День преподобної мучениці Євдокії. Вона змогла покаятися в гріхах під впливом віри в Христа, після чого вирішила присвятити себе Богу. У нагороду отримала дар зцілювати хвороби і навіть воскрешати померлих. Дізнайтеся про прикмети і традиції цього дня.

Обряди й традиції цього дня

Наші предки вірили, що 14 березня тала снігова вода цілющою силою володіє. Треба сьогодні помити нею підлогу в будинку, і тоді ніяка нечиста сила в ньому не заведеться, а домочадці будуть завжди здорові. Такою водою і хворих відпоюють для якнайшвидшого одужання, і маленьких дітей, щоб росли здоровими і міцними.

Щоб швидше весняне тепло прийшло, на Євдокію печуть печиво у вигляді жайворонків, пригощають всіх і розвішують на деревах.

Подайте сьогодні милостиню, це треба зробити обов’язково

14 березня здавна на Русі вважався днем милостині. Подаючи сьогодні, ми це робимо не тільки за себе, але і за наших рідних, які вже відійшли в інший світ.

Даючи в цей день милостиню, ми не лише для себе заслуговуємо вибачення, але і для померлих родичів. Ангел-Хранитель порадіє доброті нашої душі, а через цей добрий вчинок померлі отримають прощення гріхів.

Коли подаєте милостиню, не робіть це показово. Не потрібно, щоб всі бачили вашу щедрість. Не можна хвалитися, що подаєте тим хто просить, така добра справа не зарахується. Чим з більшою скромністю ви будете робити хороші вчинки, тим величніше їх побачить Господь.

Однак робити добрі справи треба не тільки сьогодні, а набагато частіше. Але от деякі люди замислюються: «чи подавати милостиню на вулиці?» і, правда, вже забагато розвелося шахраїв і пияків.

Є противники вуличних милостинь, а є і прихильники, і у кожного з них свої аргументи правоти. Але у православного християнина повинне бути єдино правильне ставлення до милостині – євангельське. Пам’ятайте, що подаючи милостиню, ми даємо її не людині, а Христу.

Люди, які просять, завжди були, є і будуть, така реальність земного життя. Але як відрізнити професійного жебрака від того, хто дійсно потребує?

Якщо ви уважно придивитеся до оточуючих людей, то побачите, що часом люди, які по-справжньому потребують допомоги, просити соромляться. А ті, хто нахабніші, типу циган або кому терміново похмелитися треба, будуть йти слідом і ще за руку смикати, щоб їм грошей дали.

Наприклад, старенька біля аптеки – чистенька і акуратна, сиве волосся старанно зібране в пучок. Стоїть і перераховує в гаманці дрібні гроші: «Чи вистачить на ліки». А інша бабуся в м’ясному відділі на ринку або в супермаркеті намагається вибрати кісточку, щоб на ній хоч трохи м’яса було.

Ось до таких підходьте, не роздумуючи, і якщо є фінансова можливість, то придбайте одній ліки, інший шматочок м’яса. Навіть якщо вони нас про це не просили, а ми поділилися, це буде правильно.

Такі люди більше страждають – вони деколи знаходяться в скрутному становищі, але соромляться і мовчать. надавши допомогу їм, ми порадуємо і самого Христа.

Прислів’я про “Явдоху”:

• Явдоха красна — вся весна ясна.
• Євдокія красна, то і весна красна.
• На Явдоки — голі боки.
• На Явдоки води по боки.
• Прийшла Євдокія — селянинові надія.
• Прийшли Євдокії—дядькові затії: плуга чинити, борону точити.
• У Явдохи сила — весь поділ замочила.
• Явдоха хвостом крутить — зима ще довго полем блудить.