Після прийняття чернечого постригу в Печерському монастирі преподобний покірливо трудився на найважчих роботах, куди б не посилав його настоятель. Преподобний отець ніколи не байдикував.
Навіть коли святий був вільний, він постійно молився й молов зерно на жорнах, щоб цією важкою роботою втомити своє тіло.