Легенди, що побутують в Україні про цього святого, пов'язані із пізніми приморозками, що де-не-де ще трапляються в цю пору. Одна із легенд розповідає, що давним-давно польові квіти дізналися, що злий Мороз хоче їх поморозити, і поскаржилися Онуфрієві Великому. Святий пошкодував квіточки і пішов до Мороза з проханням не губити рослин. Мороз до того виявився невблаганним, що Онуфрій страшенно розсердився і вдарив Мороза обухом сокири по голові. Мороз захворів і від того часу раніше Спаса не з'являється влітку на світ Божий. А квіти собі цвітуть.
У цей день дівчата збирають сині польові волошки й червоні маки і несуть додому квітчати ними образи. Ті ж, хто піклується про красу, на Онуфрія, вмиваючись, натирають щоки пелюстками маку - "щоб завжди були червоні лиця". Маком дівчата залюбки й заквітчуються.
На Онуфрія день літнього сонцестояння.
До цього дня закінчували першу косовицю сіна, а на самого Онуфрія не косили трави. Цей день - останній термін посівів гречки.
Народні прикмети:
На Онуфрія рясні роси - на добрий врожай.