В церкві 29 липня вшановується пам’ять Афіногена і дев’яти його учнів, які постраждали за віру в Христа під час гонінь, організованих на території міста Севастія. Одного разу місцевий правитель по імені Філомарх влаштував свято, присвячене язичницьким богам, наказавши городянам принести жертви для ідолів. Однак багато севастийців відмовилися це робити, оскільки сповідували християнську віру.
В результаті правитель наказав побити відступників. З’ясувалося, що християнство в Севастії було поширене завдяки Афіногену, якого вирішили заарештувати. Воїни вирушили в храм, але застали там лише 10 учнів Афіногена, схопили їх і піддали мукам. Сам Афіноген з’явився до правителя і попросив звільнити невинних людей.
Проте його самого також ув’язнили в темницю разом з його учнями. Після суду всі вони були спочатку підвернені великій кількості мук, а потім страчені. Перед смертю Афіноген зміг почути голос Бога, який обіцяв мучителям загибель в пеклі, а самим мученикам – зустріч у раю.
29 липня: традиції і звичаї
У народному календарі ця дата отримала такі назви:
- Афіноген;
- Афіногенів день;
- зажинки.
Зазвичай з цього дня спека поступово зменшується. Дні ще теплі, а ночі стають прохолодніше. У народі говорили: «На Афіногена птиці замовкають, а ночі холоднішають».
За повір’ям, птиці замовкають, сумують і думають про наступаючу осінь. Хоча ще жарко, але осінні деньки не за горами і скоро їм доведеться вирушати на зимівлю в спекотні країни. Вірили, що 29 липня по лісу ходить зоря і підбирає пташине пір’я, тому в ліс не ходили в ліс, боячись його потривожити. Ще не можна було рубати дрова, полювати, збирати ягоди і гриби, кричати і співати поруч з лісом, щоб не піднімати зайвого шуму.
У деяких місцях Афіногенів день вважався початком жнив: «Перший колосок Афіногену, останній Іллі на бороду» (Ільїн день 2 серпня). Перший стислий сніп селяни називали іменинником. Його прикрашали стрічками, з піснями несли додому і ставили на покуті під ікони. Соломою з іменинного снопа годували хвору худобу, а восени з нього починали молотьбу. Зерна з першого снопа вважалися цілющими не тільки для тварин і птахів, а й для людей.
Хто з женців під час збирання хліба знаходив колос з найбільшою кількістю зерняток, вважався щасливчиком. Зерна з цього колоса зберігали до наступного року. Навесні їх кидали в землю, вірячи, що вони принесуть багатий урожай.
29 липня кілька незжатих класів залишали в полі. За прикметою, вони призначалися в якості жертвопринесення слов’янському богу, тому зривати їх не можна, в іншому випадку в наступному році врожаю не буде.
У ці дні практично всі жителі сіл працювали в полі. А ввечері збиралися, співали пісні, розповідали цікаві історії зі свого життя.
Народні прикмети на 29 липня
- Дощовий день – урожай буде добрим.
- Густий туман – грибний рік буде.
- Польові миші їдять посіви – буде довга і морозна зима.
- Бадилля у моркви похилилося – буде дощ.
- Йде дощ – чекай доброго врожаю хліба.