У церкві 6 вересня вшановується пам’ять мученика Євтихія, який відомий як один з учнів святих апостолів Павла та Івана Богослова. Правда, сам Євтихій не входив до числа 70 апостолів, наближених до Христа. Між тим, навіть в цьому випадку він став іменуватися апостолом, оскільки зіграв значну роль у формуванні християнської віри на місцях своїх проповідей.

Він був родом з міста Севастополь (Севастія), жив на початку I століття н. е. Почувши розповіді про Спасителя, знайшов апостола і євангеліста Іоанна Богослова і став його учнем. Потім разом з апостолом Павлом ходив по містах і проповідував Слово Боже. Також подорожував і сам, відвідавши не одну країну.

Страждання, які випали на його долю, Євтихій мужньо переносив і не раз був врятований від неминучої загибелі Богом. Ні багатоденний голод, ні полум’я багаття, ні хижаки не змогли похитнути віру істинного християнина.

За свої труди нарівні з іншими Євтихій був призначений старшими проповідниками єпископом. Після смерті святий був зарахований до сонму 70 молодших апостолів.

Ще 6 вересня – день святкування на честь Петровської ікони Божої Матері. Ікона була написана святителем Петром, митрополитом Київським і всієї Русі, в той період, коли він був ігуменом Ратьского монастиря на Волині.

Святитель згодом подарував цей образ Максиму, митрополиту Київському і всієї Русі, коли той відвідав Ратьску обитель. Після смерті митрополита Максима ікону взяв ігумен Геронтій, який вирішив поїхати до Константинополя для висвячення. Під час його подорожі по морю розігралася сильна буря. Вночі ігумену явилася Богоматір і сказала, що не на нього покладен святительский сан, а на того, хто написав Її образ. І дійсно незабаром святий Петро був поставлений митрополитом.

6 вересня: традиції і звичаї дня

«Євтихій – тихі зорі» – так в старовину називали цей день. Світати починає пізніше, а дні стають коротшими. За народними переказами, 6 вересня «зоря застерігає і гукає всякого, хто збирається в ліс на самоті». Тому на Євтихія в ліс не ходили, боялися заблукати або зустрітися з лісовиком.

Вважається, що в цей день активізується нечиста сила. Через своїх слуг – душ самогубців або людей, які померли від алкоголізму та насильницькою смертю, – вона заманює людину в лісову гущавину, в морську безодню, в річковий вир. Цей день є дуже небезпечним. Люди намагалися не йти далеко від будинку, остерігалися лісового відлуння, червоних квіток, цвинтарних і болотних вогнів.

За легендою, в червоні квіти або в блукаючі вогні перетворюються неприкаяні душі самогубців, а той, хто почує лісове відлуння, скоро помре страшною смертю. Ще боялися дивитися на сонце, що сходить, щоб не накликати на себе нещастя. Цей день краще провести вдома, в спокійній і безпечній обстановці.

Народні прикмети та повір’я на 6 вересня

• Якщо на Євтихія вітру немає, то, згідно з прикметами, лляне насіння на корені буде
• Дощ 6 вересня віщує хороший врожай наступного року і суху осінь
• Якщо людина народилася 6 вересня, то за прикметами, в якості талісмана рекомендується носити халцедон
• Синиця кричить 6 вересня – скоро прийде справжня осінь з дощами і холодною погодою
• Багато жолудів зросло 6 вересня – зима буде довгою і суворою
• Кажуть, що потрібно встигнути зібрати врожай 6 вересня, щоб його не пошкодили вітри, опади і холод.