7 липня церквою вшановується Різдво Івана Предтечі, яке більш відоме в народі під назвою Івана Купала. Святкувати Купала 7 липня — неправильно, хоча зараз популярними є дійства для молоді саме у цей день. Купала насправді у давні часи припадало на день літнього сонцестояння, але змістилося на 14 днів.

Та й сама назва “Івана Купала” – синкретична, адже через християнство, яке усіляко боролося з язичницькими звичаями, відбулося таке собі “об’єднання” поганського свята з християнським святом Івана Хрестителя. Зміст свята змінився, проте у його ритуалах збереглися певні архаїчні риси — розкладання багаття, співання пісень про Купала, стрибання через ватру, купання молоді, пускання віночків на воду та спалення чи утоплення у воді опудал Купала та Марени.

В деяких регіонах України не просто прикрашали Марену квітками, свічками та вікнами, але й виготовляли голову з глини та навіть підфарбовували щоки. Проте кінець для такої ляльки був один — її знищували. Деінде таку фігурку виготовляли з дерева, влаштовували для Марени стіл з хлібом та сіллю, співали пісень, а потім топили ляльку.

7 липня: традиції і звичаї дня

Згідно з повір’ям, в Іванов день «відкриваються» земля і небо, вода набуває чудову силу, птиці та звірі починають говорити. Знахарі 7 липня ходили в ліс по трави і коріння, вірячи, що в цей час всі рослини мають дивовижну цілющу силу. Зібрати трави і коріння потрібно до сходу сонця, поки їх не обпалили сонячні промені.

Іванова ніч найкоротша в році. У давнину в цю ніч спати не лягали, щоб не накинулася на безпорадну людину нечиста сила, що розбушувалася в цей період. Напередодні свята, в день Горпини Купальниці, селяни на вікна і поріг клали кропиву, щоб в оселю нечисть не пробралася.

Увечері 6 липня розводили особливі ритуальні багаття на кордоні села (на розвилках доріг, біля річки, на пагорбах). У купальських вогнищах спалювали всякий мотлох, опудало відьми, одяг хворих людей (вважалося, що з речами згорять і хвороби). Через ці багаття кидали вінки, стрибала молодь, прагнучі захистити себе від хворіб, псування і підступів нечистої сили. Навколо вогню водили хороводи.

Вогні, запалювані в купальську ніч, вважалися чудодійними. Вогонь добували тертям дерева об дерево. Його називали живим, лікарським, лісовим. Щоб позбутися від негараздів в цей вечір треба тихо посидіти біля вогнища і подумки звернутися до духу вогню з проханням з вашого життя випалити все суєтне і наносне.

У Купальську ніч на мурашниках збирали масло, яке, за переказами, виліковує від усіх недуг. Вважалося, що з цієї ночі з’являються світлячки, яких в народі прозвали – іванівські черв’ячки.

Купальська ніч – час підступів відьом і лукавого. Вірили, що відьми в цей час збираються на Лисій горі. Селяни днем замикали коней, щоб їх не змогли вкрасти відьми і відправитися на них на шабаш. Живим кінь звідти не повернеться. Для захисту від відьом в кутах скотарні ставили вирвані з коренем осики або встромляли осикові гілки.

З ранку на Івана Купала починалося купання в річці. Водою обливали кожного зустрічного. До сходу або при сході сонця збирали росу, яка вважається цілющою при очних хворобах. Щоб вилікуватися від недуг, людина повинна нею умитися. Ще купальською росою кропили ліжка, щоб не водилися клопи, і стіни, щоб в будинку не було тарганів.

Важливий символ купальських обрядів – квітка іван-да-мар’я, фіолетовий колір якої втілює стихію води, а жовтий – вогню. З цією рослиною пов’язано багато переказів, більшість з яких присвячені забороненому коханню: рідні брат і сестра, Іван і Марія, не відаючи про свою кровну спорідненість, вступили в шлюб. Коли ж вони дізналися правду, то були шоковані від того, що трапилося, але розлучитися один з одним вони так і не змогли, за що боги перетворили їх у прекрасну квітку, котра стала символом вірності.

З давніх-давен слов’яни наділяли квіти іван-да-мар’я найсильнішими магічними властивостями. Зірвані в купальську ніч, вони стануть хранителями подружнього щастя і надійним оберегом будинку від злих чар. Ще повагою на Купалу користувалися полин і кропива.

Існувало повір’я, що в Іванов день змія-мідянка на добу набуває зір і робиться вкрай небезпечною. Вона може кинутися на людину і вкусити її. Стверджували, що людина, вкушена змією в Іванов день, скоро помре.

Спати в ніч на Івана Купала вважалося негоже. Після свята вирушали на покіс – говорили, що купальська ніч сили додає.

Народні прикмети на 7 липня

• Трава дуже сильно пахне – скоро почнеться дощ
• Вранці випадає велика роса на Івана Купала – прикмета того, що буде хороший урожай огірків.
• Багато зірок в ніч на Івана Купала – буде багато грибів
• Якщо жито на Івана Купала не заколосилося – це поганий знак

Що можна робити 7 липня

• На Купала молодому подружжю рекомендується разом зварити і з’їсти щі з кропиви. Ця страва зміцнить сімейні узи і збереже любов від чужої заздрості.
• Зустріти купальський світанок – на велике щастя на весь рік.
• Вважається, що на Івана Купала можна спалити свої хвороби і неприємності. Тому розводять вогнище і кидають туди речі, які пов’язують із неприємними спогадами.

Що не можна робити 7 липня

• У цей день намагалися уникати зустрічі зі зміями, адже якщо її побачити в це свято, то біди не уникнути і незабаром очікуються сильні втрати.
• На Івана Купала не варто нічого продавати і давати в борг. А якщо людина знайде на дорозі гроші – навіть велику суму – ні в якому разі не можна їх брати.
• Як і на більшість православних свят, в цей час забороняється займатися важкою працею, наприклад, прибирати, прати, прасувати, шити.
• Також не варто сваритися, сваритися і бажати комусь зла. Вважається, що вся негативна енергія повертається потрійний силою.