7 лютого відзначають день святителя Григорія Богослова, якого вважають одним з прабатьків християнства, що жив в III столітті нашої ери.
Хто такий святий Григорій?
Проживав Григорій в IV столітті. У нього ще були сестра Горгонія і брат Кесарій. Вся сім’я, включаючи батьків, шанується в лику святих.
В історії християнства Григорій був видатною особистістю, мислителем і церковним діячем. Він отримав чудову освіту. Чимало сил поклав для викорінення язичництва, своїми поетичними і глибокими проповідями багатьох людей звернув в істинну віру Христову.
Обряди й традиції цього дня
З давніх часів дійшли до нас декілька заборон на Григор’їв день, яких треба дотримуватися і сьогодні:
Не можна підстригати волосся і нігті, це призведе до дрібних проблем. Краще почекати до завтра.
Суворо забороняється плювати собі під ноги, всі дороги і шляхи на найближчий рік виявляться невдалими.
Намагайтеся сьогодні не розсипати сіль, інакше конфлікту з близькою людиною не уникнути.
А ось для вирішення грошових і торговельних питань 7 лютого вдалий день.
Щоб справи у торговців складалися благополучно, треба під прилавок покласти заговорений шматочок цукру, надійно ховаючи від сторонніх очей.
Якщо в Григор’їв день випадково пролили молоко, не засмучуйтеся, сьогодні це хороший знак, що обіцяє в найближчі дні велику радість.
Що можна робити 7 лютого
1. Цього дня треба потайки робити добрі справи. Вважається, що вони повернуться людині сторицею. Однак, не вихваляйтеся, бо вони не зарахуються.
2. Подарувати 7 лютого жінці квіти – до щастя.
3. Торговцям у цей день треба взяти шматочок цукру і носити в кишені, щоб торгівля була вдалою.
Що не можна робити 7 лютого
1. Не виходьте цього дня з дому без особливої потреби.
2. Не рекомендується цього дня важко працювати.
Сьогодні обов’язково зробіть добру справу
7 лютого прийнято творити добрі справи і згадувати про добро, яке зробили для вас інші люди. Побутувало повір’я: чим більше сьогодні хорошого зробиш, тим з більшим добром у нову весну ввійдеш.
Про хорош і добрі вчинки, зроблені в цей день, не можна нікому розповідати, адже творити їх треба заради власної душі, а не для показухи.
Вірили, що Бог все бачить, і колись обов’язково віддячить по заслугам. А хвалитися перед людьми зробленим добром — це гріх, до того ж можна самому себе наврочити і накликати на сім’ю нещастя.