У 18 років вона була заручена зі знатним юнаком Фамиридом, але під час перебування в місті апостола Павла захопилася його проповіддю і вирішила не вступати в шлюб, присвятивши себе служінню Богу. Фамирид за порадою друзів відвів Павла до правителя міста, який наказав заарештувати апостола за звинуваченням, що він «забороняє дівчатам вступати в шлюб». Фекла таємно відвідувала апостола, віддаючи тюремним правоохоронцям свої коштовності.
Коли про це стало відомо батькам, то її і Павла привели на суд правителя міста. Мати в нестямі вимагала від судді смертного вироку для непокірної дочки, і свята Фекла була засуджена до спалення. Феклу звели на велике вогнище, однак раптовий дощ загасив полум'я і вона залишилася неушкоджена.
Покинувши Іконію, Фекла знайшла Павла і разом з ним вирушила в Антіохію, де її помітив правитель міста Олександр. У відповідь на його домагання вона здерла одяг і вінок з голови, за що була відправлена на розтерзання звірам. На неї були спущені ведмедиця і левиця. Остання не чіпала Феклу, більш того, вона стала на її захист, розтерзавши спершу ведмедицю й ціною власного життя вбила лева, якого додатково випустили на арену. Пізніше після раптової смерті цариці Трифени Фекла була звільнена.
З Антіохії Фекла вирушила на пошуки Павла, який благословив її на навчання людей слову Божому. З часом Фекла повернулась в рідну Іконію, де звернула свою матір у християнство. Церковний переказ повідомляє, що вона довгі роки жила в сирійській Селевкії і у віці 90 років, коли її переслідували язичницькі жерці, була прихована від них горою.
Печера, в якій за переказами померла Фекла, розташована в сирійському селищі Маалюла, гори Каламон. Над нею споруджено монастир, названий на честь святої. Мощі святої Фекли перебували в Кілікійській Вірменії, у місті Тарс.
Після захоплення країни єгипетськими мамлюками, частина мощей святої Фекли була вивезена християнами на Кіпр, де досі зберігається в жіночому монастирі святої Фекли, розташованому на околиці села Мосфилоти, неподалік від міста Ларнака.