Публікація Антіна Мухарського. Пряма мова:
КАЗАХСТАН З НАМИ, АБО ЗНОВУ ПРО МОВУ
Роблю вчора ввечері на турецькому пляжі зарядку (типу дика наддніпрянська йога)) нікого не чіпаю… Раптом з-за спини:
– Слава Україні!
– Героям Слава! – спершу відповідь, потім розгибаюся, озираюся…
Казах. Хлопець років 35-ти.
– Ізвінітє за бєспокойство, но я, нє мог нє подойті… В Казахстанє в пєріод Майдана ми заслушівалісь вашімі пєснямі…Я благодаря, вам дажє мову чуть-чуть виучіл…(наспівує слова з пісні “Ах Бандеро” за які у ФБ блокують).
Далі відбувається розмова, компліментарну частину якої я опускаю, відразу переходячи до суті:
– У нас в Казахстанє тожє всьо очєнь плохо в язиковом вопросє. Руководство страни нє хочєт вступать с россіянамі в конфлікт. Прєподаваніє в школах в основном по-русскі. Но русского от казаха вєдь просто отлічіть по разрєзу глаз… (сміється). Поетому нам асіміляція нє грозіт. А вот украінцєв русіфіціровать – раз плюнуть. Как отлічіть русского от украінца, єслі он по русскі говоріт? Нікак! Вашє главноє оружіє – язик. Поетому оні будут дєлать всьо, чтоби нє дать вам заговоріть на своєй рідной мовє.
– Ви хто по професії, вибачайте?
– Я работаю в банкє в аналітічєском отдєлє по по оцєнкє крєдітних портфєлєй.
Далі – тривала розмова про поклади сланцевого газу, вугілля та інших корисних копалин на які багата Україна.
– Война на Донбасє потому і началась, что туда в 2012-м должни билі зайті ШЕЛЛ І ЕКСОН МОБІЛ, а росіянє етого нє хотєлі. Да і шельф в Криму с вишкамі Бойко отжалі в пєрвую очєрєдь. Всє войни в соврємєнном мірє із-за енергорєсурсов. А люді – вєдь тожє енергорєсурс. Только потрєбітєльскій. Говоріт чєловєк по русскі, значіт будєт смотрєть русскіє фільми, дєткам своім показивать русскіє мультікі, кніжкі русскіє чітать, новості слушать. А от каждого просмотра, от каждой куплєнной кніжєчкі, копєєчка в російскій бюджєт капаєт. На нєйо, новиє кніжєчкі випускаются, армія содєржітся, чіновнікі… Лояльность к “русскому брату” воспітиваєтся. Растьот, богатєєт імпєрія, которая рано ілі поздно прідьот за своімі русскімі душамі. Поетому мова – ето вашє всьо!!! Нє будєт мови – нє будєт Украіни. Вот я хоть по русскі говорю, но мєня єщьо нікто в жізні русскім нє назвал. Ліцом нє вишєл нащадок Чінгізов…(сміється). А вас я по трєзубу на груді узнал. А єслі б рубашка на вас била надєта, і по русскі б говорілі, то нікогда би нє догадался, что ви етот…
– Антін Мухарський…
– Тю … та нє обманивайтє мєня.. ви ж етот…ну в шапочкє нємєцкой… “Ах Бандеро, украінскій апостол…”
– Орест Лютий?
– О точно!! Орест Лютий!! Ізвінітє, а Мухарского нє знаю… Ето ваша настоящая фамілія? (сміється) Даха-Браха у вас крутая єщьо..і еті дєвочкі кабарє…
– Дах дотерс?
– Да точно! Мєня Арсєн зовут…
– Антін, дуже приємно… – ручкаємось.
– Там у вас послєзавтра люді под Радой собіраются, протів отмєни мовного закона… так я с 9-ті утра буду стрім смотрєть. У нас в Казахстанє очєнь много украінцєв, особєнно молодих, коториє імєлі русскіє фамілії опять на украінскіє пєрєдєливают. Фоменков на Фомєнко, тіпа… Молодьож – вся за Украіну. Да і старікі тожє… Вот люді вашєго поколєнія, которим сєйчас лєт 40-50 большє за совок дєржатся. Вам с молодимі надо работать. Украінізіровать тєх, кто імєєт хотя би каплю украінской крові. Так можно імпєрію разваліть. Ви жє відєлі что в Хабаровскє проісходіт? Про “Зельоний клін” слишалі? Ето жє бившіє пєрєсєлєнци с Украіни тама бунтуют. Гдє украінци – тама і свобода!!
– Я бачу ви добре розбираєтесь в українському питанні, – сміюся я.
– А как жє..- сміється він у відповідь, – можєт ето і нє хорошо с моєй сторони такоє говоріть, но для нас казахов – ето отлічно, что всьо вніманіє Росії сєйчас к Украінє пріковано із-за войни. Ви і за нас і за бєларусов с німі воюєтє. А ми тєм врємєнєм дєлаєм виводи. Учімся. Оні вєдь тожє на наш Сєвєрний Казахстан нєровно дишат…Ви ето, ізвінітє, что я вас от отдиха отриваю…
Но очєнь хотєлось виразіть слова поддєржкі… Ви тама в Украінє, пєрєдавайтє друзьям, что Казахстан с вамі!!!
Так от …ПЕРЕДАЮ!!!)))
– Може фоточку разом на пам’ять для, Фейсбука? – питаюся на прощання.
– Та нєт, ізвінітє.. У нас ФСБшніков в Казахстанє полно. Да і я нє очєнь хочу в соцсєтях свєтітся. Слєдят оні за намі…
– Це точно! То хоч сфотографуйте як я “берізку” роблю для ілюстрації нашої бесіди. Може трохи х*йово, але вже як вмію))
А чи не назвати їхню “берізку” нашою “тополею”? О! Це – тема для наступного допису. Всім – цьом))