У цей день православні християни вшановують пам'ять преподобного Антонія Печерського. Також відзначається народне свято Антоній Громоносець.
Головні заборони на Антонія Громоносця
Наші пращури на Антоніїв день особливе значення надавали грому. Якщо день святителя був у середу або п'ятницю, і в цей день лунали грозові розкати — це обіцяло хороший улов риби. Якщо грім на Антонія був різким — чекали тихого дощу, а якщо гучним — готувалися до зливи. Також було прийнято вважати, що якщо у цей день гримить грім і виблискують блискавки — десь у полі копи горять.
У народі появу грому пояснювали тим, що святий Ілля їздить по небу на колісниці з вогненними кіньми, або що Ілля чи Бог кидають із неба на землю камені. Також слов'яни вірили, що грім і блискавка походять від боротьби змій-драконів між собою. Повсюдно у наших предків було вірування, що Бог, святий Ілля або небесний змій громом, вражають диявола, риса, які забираються у воду, під дерево або під камінь.
Саме через це під час грози людям не можна ховатися під деревом або у воді. За уявленнями слов'ян, не можна сидіти на межі (там водяться чорти), небезпечні також місця, де зарите нехрещене немовля. Вважається, що блискавка не б'є в деякі дерева, кропиву, в будинок, на якому є гніздо лелеки. Наші предки знали, що грім не б'є в горіх, тому в грозу оперізувались горіховою гілкою.
Чоловік, якого вбило громом, міг вважатися і щасливим праведником і грішником, в якому переховувався біс. Дерево, уражене громом, не вживали для будівництва або на дрова, проте іноді йому приписували цілющі властивості. Так, колись тріскою такого дерева лікували зубний біль. Будинок, що загорівся від блискавки часто заборонялося гасити водою, а молоком від чорної корови, кислим молоком або спеціальною сироваткою гасили.