Багато років назад, спілкувалася з однією італійкою, не з великим бажанням, але жили в одному мікрорайоні і часто пересікалися. Сіньйора з хорошої сім’ї, але з тих, що знають все і про всіх. При нагоді вона старалася завалити мене запитаннями, а я – чим швидше її скараскатися. Коли були вичерпані всі запитання на особисту тему, вона почала цікавитися нашою культурою, релігією, освітою і т.д., мені це навіть подобалося, поглядала на неї з більшою симпатією. Одного разу вона мене запитує:
– Як кажуть коти на Україні?
Я зрозуміла, що вона хоче почути, як буде кіт на українській мові і відповіла:
-Кіт, кицька, кошенята.
– Ні, ти мене не зрозуміла, наші коти кажуть”мау”, а ваші?
І тут я охреніла, мені замкнуло, не могла повірити, що це не жарт. Поглянула на неї і побачила як вона з нетерпінням чекає на відповідь. Прийшла в себе і відповіла здивовано:
– І це все!.. Наші коти розмовляють з нами, ми їх вчимо з маленьких розмовляти.
Тепер охреніла вона і навіть повірила:
- Привези мені з України розмовляючого кота.
– І як ти з ним будеш спілкуватися? Він розуміє тільки українську мову. Краще попробуй навчити свого. Як склалося далі не знаю, бо ми переїхали і я більше її не бачила. Можливо десь на інтернеті сіньйора виставила відео: ” Gatto che parla “. Ви не бачили?
В коментарях до цієї історії, інші заробітчани також поділилися своїм досвідом спілкування з іноземцями:
Ну,вони своїм “розумом “просто іноді вбивають!Одна італійка стара запитувала у моєї тітки, чи наші жінкі теж вагітні 9 місяців!
Мене питали чи ми маєм телевізор і чи правда шо ми їмо дітей..я сказала шо мене і інших не з’їли бо ми ядовиті
чому тут дивуватися. Я колись на инала працювати в ресторані. і хазяйка великого ресторану в Неополі мене запитала:а що і в центральні Африці у вас тоже роботи нема;Вдумайтеся 38-річна італьянка сперечалася зі мною що Украіна знаходиться у Африці. Багато дуже неграмотних і безкультурних людей зустрічала і на півночі.
А мені як сказали,що Україна знаходиться біля Афганістану і в нас всюди піски,кактуси і верблюди,то сміюся до тепер,як згадую.