В Україні понад 3 млн дорослих людей живуть не за місцем реєстрації. Зазвичай такі громадяни переїжджають до інших міст, орендують квартири і не реєструються за новим місцем проживання. З одного боку, інститут прописки поступово відходить в минуле, але з іншого – існують десятки адміністративних послуг, які не можна отримати просто за місцем проживання. Це істотно ускладнює життя і сприяє корупції. Сайт "Сьогодні" розібрався, як працює система реєстрації місця проживання в Україні, навіщо потрібна і доступ до яких послуг дає.

Для чого потрібна прописка
Вживати термін "прописка" зараз некоректно, оскільки її в Україні не існує. Ще 2001 року в країні позбулися системи прописки і замінили її реєстрацією місця проживання. Однак зміна назви не змінила суті. Українці, які живуть не там, де зареєстровані, стикаються з безліччю труднощів, починаючи з того, що не можуть віддати дітей до шкіл і дитячих садків, і закінчуючи оформленням субсидій і пенсій.

Вже давно йдеться про те, щоб почати реформу реєстрації місця проживання, а на початку березня активісти в Києві навіть виходили на масовий мітинг за скасування прописки. Мітингувальники заявляли, що українці повинні реєструватися там, де вони фактично живуть, а не там, де у них є майно. Тобто прописка повинна стати чисто декларативною, а не обов'язковим фактором, який забезпечує доступ до необхідних адмінпослуг.

Під час презентації результатів першого загальнонаціонального соціологічного дослідження "Громадяни України, які проживають не за місцем реєстрації: їх кількість і проблеми" експерти зазначили, що скасувати прописку в країні не можна, але ось реформувати – необхідно.

"Реєстрація місця проживання – це не про адміністративну послугу, де ти просто реєструєшся, або знімаєшся з реєстрації. Це про цілу інфраструктуру підсистем, які прив'язують людину в отриманні державних послуг до реєстрації місця проживання. Скасувати просто ту прописку, яка досі живе в нашій країні, неможливо. Але нам потрібно зрозуміти, яка модель буде нам потрібна, щоб вона була і людиноорієнтованою, і допомагала державі зрозуміти, скільки і де людей живе, щоб справедливо розрахувати ресурси", – заявила Людмила Янкіна, правозахисниця, керівник проекту "Свобода пересування для кожного: реформа системи реєстрації місця проживання в Україні", Центр прав людини ZMINA.

Експерти впевнені, що система, яка існує в Україні зараз, – рудимент з радянських часів, без якого, проте, складно обійтися. Адвокат АО "Артіус" Інна Власенко пояснила в коментарі "Сьогодні", що, в першу чергу, інститут прописки має значення для державного планування і управління територіями – наприклад, планування кількості дитсадків, шкіл, лікарень, для підтримки правопорядку на певній території.

"Стосовно реалізації громадянами деяких своїх прав, то такі не завжди залежать від прописки. Якщо говорити про житлові права, то, з юридичної точки зору, прописка в квартирі дає право тільки на проживання в ній особи, місце проживання якого зареєстровано в цій квартирі. Право власності на таку квартиру прописка не підтверджує, остання підтверджується тільки правовстановлюючими документами", – зазначила Інна Власенко.

У лікарнях зараз можна обслуговуватися і не за місцем прописки. Достатньо написати заяву на обслуговування і обзавестися карткою. А самі медустанови не можуть відмовити в обслуговуванні тим, хто звернувся не за місцем реєстрації.

Віддати дитину до школи і садка теж можна за місцем проживання, тільки не варто забувати, що зараз діє пріоритет для тих, у кого є реєстрація. А вже після того, як будуть зараховані всі діти з пропискою в районі навчального закладу, почнеться зарахування інших.

"Особливу увагу на прописку звертають при прийомі на роботу, оскільки працівники допускаються до матеріальних цінностей, банківської таємниці, конфіденційної інформації. Прописка має значення при розгляді спорів судовими органами, оскільки незалежно від статусу сторони (позивач, відповідач, третя особа, свідок), судову повістку суд направлятиме за зареєстрованою адресою місця проживання. Якщо до вас подадуть позов, суд надсилає повістки за адресою реєстрації. Тож якщо не проживаєте за адресою реєстрації, то можна і не взнати, що розглядається судова справа з вами", – пояснює Власенко.

Не варто забувати, що реєстрація місця проживання має великий вплив також і на виборчий процес. Адже прописка необхідна для контролюючих органів, для визначення списків виборців, створення виборчих дільниць і т.д.

Дані дослідження, яке проводили в аналітичному центрі CEDOS, свідчать про нижчий рівень виборчої активності серед осіб, які проживають не за місцем реєстрації. Так, 45% респондентів брали участь в місцевих виборах в тих населених пунктах, де зареєстровані, але фактично не проживають. У той же час тільки 3% опитаних голосували на парламентських виборах 2014 р., скориставшись механізмом тимчасової зміни місця голосування. Раніше ми вже писали, як можуть проголосувати люди, що живуть не за пропискою.

"На місцевих виборах люди можуть голосувати тільки в тих населених пунктах, де вони зареєстровані. Коли ми бачимо 45% людей, які не живуть за місцем реєстрації, проголосували на місцевих виборах, це означає, що вони вибирали представників влади для того населеного пункту, де вони, фактично, не живуть", – зазначає дослідниця аналітичного центру CEDOS Олександра Слободян.

Тим часом українці стоять у величезних чергах, щоб змінити місце голосування до другого туру президентських виборів:

Нагадаємо, що необхідність прописки змушує чоловіків повозитися і з військовим обліком. Тут є два важливих аспекти. По-перше, всі повістки про призов до армії приходитимуть за місцем прописки. А по-друге, якщо ви стоїте на військовому обліку в якомусь певному військкоматі, то при зміні місця реєстрації вам буде необхідно їхати до військкомату із заявою про реєстрацію на новому місці. У тому військкоматі вас знімуть з військового обліку, а слідом потрібно їхати до військкомату за новим місцем проживання і заново ставати на облік.

Реєстрація місця проживання залишилася важливою для доступу українців до різноманітних послуг. 21% людей, які живуть не за місцем реєстрації, вважають, що через це їх права значно обмежені. Проте, багато хто не поспішають реєструватися або ж просто не мають такої можливості.

Скільки українців живе не за місцем реєстрації
Зараз не за місцем реєстрації живе близько 3,3 млн українців, що становить 12% населення. Такі результати представила дослідниця аналітичного центру CEDOS Олександра Слободян.

"На основі результатів загальнонаціонального опитування ми змогли оцінити кількість осіб, які проживають в Україні не за місцем реєстрації, приблизно в 3,3 мільйона осіб, що становить близько 12% населення. Ця оцінка стосується тільки дорослого населення. У нас є підстави вважати, що вона мінімальна. Точніші дані можна отримати тільки після проведення перепису населення", – говорить Олександра Слободян.

Водночас, в Україні є 0,9 млн дітей, які живуть не за місцем реєстрації, 0,7 млн ​​дорослих, які живуть взагалі без реєстрації, 1,5 млн внутрішньо переміщених осіб і 0,4 млн іноземців.

Пише - ukr.segodnya.ua