– діючий депутат ВР Бобов, який озброював АК тітушек 20 лютого.
– активіст Майдану, журналіст Сергієнко, який мав конфлікт з депутатом через свої розслідування проти нього.
– Сергієнка викрадають з подвір’я його дому, везуть на базу відпочинку, яка належить депутату Бобову, перевантажують в іншу машину і вивозять в ліс, де і закопують.
– Судмедекспертиза виявила майже 20 колото-різаних ран на тілі журналіста й переломи кісток. Також були травми голови та сліди удушення. Досі точно не відомо, у який саме момент Сергієнко помер.
– Слідчі вийшли на всіх участників вбивства. Організував його керівник охорони депутата Бобова, нєкто Мельнік. Біля бази відпочинку депутата Бобова знайшли кров Сергієнка, а на самій базі кілька АК, якими озброювали тітушек на Майдані.
– Всіх виконавців було встановлено і разом з організатором затримано. В процесі стало відомим, що група виконувала і інші силові акці з тими, хто конфліктував з депутатом ВР Бобовим.
Здавалося б, все логічно і зрозуміло. Але.
За давньо української традицією, вбивства у нас стаються без замовника, просто – оп і фсьо, хтось когось вбив. Хтось організував, а хтось пішов і вбив. Навіть якщо особисто до цього знайомими не були. Тож справу передали до суду без замовника, лише з виконавцями та організатором.
Здавалося б, все очевидно тут для суду. Слідство зібрало реальні докази, у обвинувачення залізна позиція. Але є така штука унікальна, зветься “Українські реформовані суди”.
Далі пішли суддівські фінти. Така собі гвардіолівська тікі-така. Справу шпиняли з одного суду в інший, з іншого в інший. І так три роки. До сьогодні. Сьогодні суд відпустив організатора вбивства, керівника охорони депутата Бобова – Мельніка і його спільника.
Імена суддів, які віпдустили збережу для історі: Сергій Пироженко, Вікторія Романенко, Олена Марцішевська.
Всі судді Соснівського районного суду міста Черкаси.
Rodion Shovkoshytnyi