Почула я тут краєм вуха історію в роздягальні тренажерного залу. Дві дівчини після занять обговорювали сімейне життя однієї з них:
– І мої батьки, і батьки чоловіка вже давно чекають онуків, – каже одна з дівчат.
– А ви не хочете дітей? – питає її подруга.
Читайте також: Як мудра дружина з кoханкою розмовляла. Вони думали, я ні про що не дізнаюся
– Хочемо, але живемо в орендованій однокімнатній, а хочеться у власному житлі дитину ростити.
– Ви ж іпотеку можете взяти?
– Так, але ростити дитину і тягнути іпотеку буде занадто накладно. Ми батькам так і сказали: «Хочете онуків? Дайте грошей, щоб ми квартиру купили ». Так що нехай вирішують, потрібні їм онуки чи ні. Якщо хочуть онуків, хай розщедрюються!
Ось така нині молодь пішла.
Ніби дорослі люди: сім’ю створили, працюють напевно, спортом займаються, але поводяться як типові підлітки. Грошей їм дайте, проблеми вирішіть! А не захочуть вирішувати, будуть нарoдженням онуків шантажувати. Як?
Сподіваюся у їх батьків вистачить самовладання не заохочувати інфантилізм своїх дітей. Допомогти, звичайно, можна, якщо є можливість. Але не можна повністю брати на себе вирішення проблем дорослих самостійних дітей, тому що тоді «дітлахи» сядуть на шию, звісивши ніжки, і довго не захочуть з неї злазити.