Давайте порахуємо у скільки обійдеться за законопроектом Южаніної, запропонованим владою, розмитнення типової євробляхи -“Фольксвагена Пассат” з 2.5 дизельним двигуном, 2003-го року випуску. Вона коштує в середньому 2 тис. доларів.
Щоб розмитнити таку машину доведеться заплатити за цим законопроектом:
– акциз 2812 євро (оплачується так: множиться коефіцієнт об’єма двигуна 2,5 х 15 (років машини) х 75 євро (ставка акцизу).
– 200 євро – ввізне мито
– 400 євро ПДВ
– 100 євро – військовий збір.
Разом: 3512 євро доведеться заплатити за розмитнення машини ціною в 2000 доларів. Це повторення того ж божевілля, яке ми маємо зараз з митними ставками, тільки дещо в менших обсягах. Що пропонували власники євроблях? Координатор “Авто Євро Сили” Олег Ярошевич говорив мені, що власники машин на єврономерах готові платити 1 тисячу, або 2 тисячі євро максимум за розмитнення.
Ну тобто, щоб ставка бодай не була більше вартості машини. Нормально? Нормально. Можна було б на цьому зупинитися, зібрати гроші з усіх власників євроблях, поповнити бюджет і нарешті поставити всі машини на український облік. А тих, хто не піде на ці адектватні умови – от тих і штрафувати.
Але ж ні. Влада так не хоче! Президентська бухгалтерка Южаніна так не хоче. “Там де ми здираємо дві шкури, давайте здеремо ще й третю! Заплатіть нам не одну, а майже дві вартості машини за розмитнення!” – каже влада. Забувши, що жадібність породжує лише бідність.
Відтак, протести тривають. Євробляхи не легалізовані. Наші мита на імпортні машини – одні з найвищих в світі. Авто в Україні – розкіш, а не засіб пересування. А влада роками демонструє неспроможність вирішити проблему.
Тому, вимоги власників машин на єврономерах абсолютно зрозумілі. І не від гарного життя вони вулиці перекривають.
Єдине, що, я, наприклад, постійно їх закликаю працювати з порушниками правил дорожнього руху в своєму середовищі. Ми ж часто стаємо свідками того, як машини на євробляхах нахабно порушують правила. Таких порушників чимало і на українських номерах, звісно. Але, якщо власники євроблях розраховують на моральну підтримку суспільства, їм би не завадило попрацювати з такими людьми в своїх лавах.
Тож будемо сподіватись, що влада зробить те, за що ми їй платимо зарплати: вирішить проблему. Хоча сподівань на це не так вже й багато.
Дмитро Гнап