– Давай, Танюш, прогоним стужу
И без обиды и хулы
Поднимем тост за нашу дружбу
, Соединив опять столы.
Наш разговор не будет лишним
– Ведь беспощадно нынче время!
… С тебя пирог коронный с вишней,
С меня – бутылка и пельмени!
– Знайду, напевне, кілька слів
І так скажут тобі: «Сусіде,
Між нами – тисячі столів
І стільки ж поминок-обідів.
Якщо оті столи зібрати,
Що поминали хлопців,
Мій буде в Києві стояти,
А твій аж у Находці…»
Мені не треба ваших слів,
Ні пам’яті, любові…
Між нами – тисячі столів
І море, море крові.
Malakhova Tetyana