Він подивився – навколо розруха, бруд і вона – красива, весела і запашна і каже:
– Ой, як кругом все жaхливо, одна ти, радість моя, око радуєш, дай поцілую.
Інша – давай вікна мити, підлогу полірувати, сковорідки драїти. Ввечері приходить чоловік – ні пилинки. Ермітаж. І дружина – спітніла, втомлена, в фартусі брудному, волосся брудне, від рук кухнею пахне.
– Треба ж! така чистота … плюнути нікуди, хіба що на тебе, опудало.