Путіна в Україні зупиняє один фактор, і він може зникнути, – Myroslav Hai, член Координаційної ради РОК

В “ДНР” готові до розведення сил на нових неузгоджених ділянках Донбасу, якщо Україна виконає умови щодо підготовки й контролю процесу.

Перше, що потрібно розуміти – що росіяни вимагають розведення, перш за все, на тих ділянках, які стратегічно важливі для них.

Станиця Луганська, 4 мости. Великі мости, які були під контролем Збройних Сил України. 2 з них ЗСУ зараз не контролюють. Пішохідний міст, де постійно вівишують прапори, насправді відволікає увагу від інших мостів. Наприклад, є залізничний міст, дуже вагомий, тому що він може бути використаний росіянами для розширення своєї агресії, для пересилки диверсійних груп тощо.

Так само і по інших пунктах. Це або великі автошляхи, або крупні залізничні вузли, що знаходяться поруч.

Разом з тим самі росіяни не відводіть війська. Вони не допускають ОБСЄ на більшість точок на окупованих територіях, де мало б бути відведення військ або не мало б бути важкого озброєння. Відповідно, ОБСЄ не має можливості перевірити, як виконується розведення.

Картинка з однією вантажівкою, яку нам показали росіяни – відвертий фейк. На ній майже порожній вантажівці виїжджає 4-5 військовослужбовців в новій формі, з новенькими маленькими рюкзачками, з намащеною чистенькою зброєю, без супутніх побутових речей, без особистих речей, які займають достатньо великий обсяг.

Прибирання підрозділу з ділянки в українських військах – це висування цілого підрозділу, це підготовка нових окопів, це руйнування існуючих окопів з нашого боку. Їдуть депутатські групи з України, їдуть представники комітету з питань безпеки, Міністерства оборони, Генерального штабу тощо. Це неможливо зробити так, як там показали в цьому коротенькому відео. З боку росіян ми такого не бачили. Цього немає. Відповідно, ніякого відведення з їхнього боку не було.

Наступне. Росіяни не стріляють безпосередньо на ділянках розведення, чим вводять усіх в оману. Так вони демонструють нібито ефективність такої міри для припинення вогню. Мовляв, українські і російські військові не бачать один одного в прицільні пристрої стрілецької зброї, мовляв, у них не виникає бажання стріляти один в одного.
Це брехня. Вони не стріляють не невеликих ділянках розведення, до 100 метрів або трохи більше, але вони стріляють всюди поруч.

Окрім того, основні втрати, які несуть українські військові, відбуваються через обстріли артилерією – або мінометами, або крупнокаліберною артилерією. Для артилерії і навіть для піхотних мінометів розведення в 1-1,5 кілометри тільки поліпшує можливості ведення вогню.

Тобто Зеленський введений в оману росіянами. Обстріли не припиняються, є постійні втрати з нашого боку.
Про що йшлося в Мінських домовленостях? Найперше, що потрібно було вимагати – це відведення важкого озброєння і повне припинення вогню. Припинення вогню з боку росіян не відбулося, і відведення важкого озброєння не відбулося.

Треба припиняти будь-які подальші перемовини з росіянами і виконання українською стороною будь-яких домовленостей через те, що порушений перший і найголовніший пункт – тотальне припинення вогню. За ці роки росіяни не припиняли стріляти ані дня.

Якби ми були послідовні і хотіли б заново розпочати перемовини, наприклад, з російською стороною, то я б взагалі не вів жодних перемовин, допоки вони знаходяться на нашій землі.

Зеленський каже: я хочу почати з чистого аркушу. Але якби вони хотіли вести будь-які прямі перемовини з Росією, чи то в мінському, чи то в нормандському форматі, то мали б сказати: ми готові дотримуватися духу Мінських домовленостей і виконувати їх, але давайте починати з першого пункту – припинення вогню. Якщо припинення вогню не відбувається, ми припиняємо будь-які інші кроки.

 
Зеленський і його команда зробили глобальну помилку – вони закрили очі на порушення. І всі їхні перемовини з самого початку супроводжує маніпулювання, обман. Зокрема, згадаймо про виправлення тексту комюніке “нормандського саміту”.

Безпекова складова Мінських угод росіянами не виконується і вони не збираються її виконувати. Навпаки – в ОРДЛО вони перейшли на новий рівень, розпочали масштабну роздачу російських паспортів. Псевдопарламентами ОРДЛО за указки Кремля були ухвалені “закони”, за якими вони збираються увійти в межі Луганської і Донецької області. Таким чином вони декларують свої наміри. Це їхні політичні плани.

Але ці плани не збігаються з тим, що було обумовлено ані в “нормандському форматі”, ані в Мінську. Вони готуються до розширення цих квазіреспублік.

Російська Федерація готується до повномасштабної війни на західному напрямку. Це відмічають західні експерти, це відмічають в НАТО, це відмічають дипломати, військові, розвідки. І Росія використовує перемовини з Україною для досягнення певних речей – для здобуття бонусів на майбутню військову кампанію і для затягування часу.

 
В першу чергу, для підготовки плацдарму для майбутньої війни, для геополітичного тиску на Україну.

Але наразі є кілька речей, які стримують Росію від розширення агресії. Перше – те, що вона сама ще не готова до цього. Але вони готуються. Вони вже запустили перший потяг в Крим – і це не пасажирський потяг. Вони фактично анексували Азовське море і займаються поступовою анексією Чорного моря – готують там плацдарм.

Друге – те, що Росія й досі потребує української газотранспортної системи, яка фактично є фактором стримування агресора.

Якщо вони розпочнуть будь-які більш розширені дії, відповідно, можна буде поставити хрест на будь-яких контрактах на постачання газу в Європу, за що будуть застосовані шалені санкції.

Проте, Росія готується до розширення агресії. А Україна до її відбиття – ні. Отже, відсутній найголовніший фактор стримування.

Якщо США встигнуть ввести санкції проти Росії за “Північний потік-2”, можливо, це зможе відтермінувати реалізацію сценарію, про який я сказав. Але якщо зараз припиняться поставки газу по українській ГТС з якихось причин – наприклад, Росія, не дай боже, вчинить теракти на газопроводах, все це звалять на українських націоналістів – Європейський Союз намагатиметься сам якомога швидше добудувати ці “потоки”.

Тоді фактично зніметься останній фактор, який заважає розширенню агресії Росії.

Отже, все, що відбувається, дуже небезпечно. І оцінювати заяви, які лунають з ОРДЛО, потрібно тільки в розрізі того, що це не самостійні “республіки”, а що вони фактично озвучують плани Кремля.

Все те, що я перерахував, скоріш за все, чекає на нас найближчим часом. Можливо, вже в лютому ми побачимо перші ластівки.