Восени Микола Голобородько готує площу під майбутній урожай: оре та вносить органічні добрива. Теплолюбива культура добре росте й плодоносить на пухких, зволожених грунтах. З одногектарної площі газда збирає майже 20 центнерів земляних горішків. Закупівельна ціна – 30 гривень за кілограм.
Усе почалося з експерименту. Однієї осені Микола відпочивав на Херсонщині. Вранці пішов на місцевий ринок – хотів купити городини. Аж раптом дивиться, якийсь чоловік торгує земляними горішками.
“Зупинився. Став розпитувати, – каже. – Спілкувалися майже годину. Виявляється, то був не перекупник, а фермер. Він уже п’ятий рік вирощує арахіс. Мене це настільки зацікавило, що вирішив спробувати – придбав насіння вітчизняних сортів”.
Ще не так давно про земляні горішки Микола майже нічого не знав. Чув, що доправляють в Україну з Ірану, з Індії чи Китаю. От і все. А щоб вирощували в Україні? Про таке навіть подумати не міг. А тепер он і вирощує, і торгує, і консультує.
“Повірте, – пояснює, – це дуже вигідна культура. Собівартість земляних горішків приблизно 15-16 гривень за кілограм, а продаю майже вдвічі дорожче. Арахіс із родини бобових. Тож він не тільки поповнює сімейний бюджет, а й щедро збагачує грунт азотнимисполуками. Я починав із невеличкої ділянки – 10 квадратних метрів. Виришів поексперимент увати: хотів перевірити чи наші кліматичні умови будуть сприятливими для примхливого екзота. Арахіс найкраще росте при температурі повітря 25-27 градусів тепла. Коли ртутний стовпчик опускається до позначки плюс 15, ріст сповільнюється і майже припиняється. Земляні горішки дуже бояться приморозків. Тож щовесни площу накриваю плівкою чи агроволокном”.
Цьогорічний врожай господар уже висушив, розфасував у мішки. Майже половину з них — продав. Куди? У магазини, супермаркети та окремим торговцям. Співрозмовник зізнається, що його товар не залежується.
“Чому? – перепитує. – Бо якісний і дешевший від імпортного – майже вдвічі. Тобто я заробляю на своєму арахісі та даю заробити іншим”. Микола висіває насіння лише в добре прогрітий грунт – температура землі має бути не менше як 15 градусів. Для цього робить канавки завглибшки до 6 сантиметрів. Відстань між насінинами 15-20, а в міжряддях до 70 сантиметрів.
“Однієї весни поспішив: не дочекався оптимальної температури, – розповідає. – Думав, арахіс швидше проросте й дозріє, але… Так, сходи з’явилися, і досить дружно. Щоправда, на більше в них не вистачило сил. Відтак зaгuнулu. Прикро й бoлячe було дивитися на поле. Відтоді не ризикую. Тепер зазвичай висіваю арахіс у травні – в першій чи другій декаді. Землю обов’язково рихлю – декілька разів протягом періоду вегетації, і підгортаю. Навіщо? Це підвищує врожайність майже на 70 відсотків. А в посушливі роки ще й підливаю цю культуру”.
“А коли ви збираєте врожай?” – запитую. “До перших приморозків, – відповідає. – Баритися не можна, бо насіння втратить майже весь потенціал росту. Іншими словами, буде непридатним ні для вживання, ні для розмноження. Горішки викопую разом із кущем, струшую землю та на десять днів залишаю у полі під сонцем. Якщо ж погода несприятлива, просушую під дахом. Лише тоді відокремлюю. Колись вирощував кртоплю. Тепер же на цьому полі культивую арахіс”.