На своїй сторінці в Фейсбук Яна Зінкевич зробила допис. Публікуємо мовою оригіналу. Орфографію та синтаксис збережено:

Дім, милий дім.

Піски (що під ДАПом), наш медпункт 5 років потому.

Селище, де розпочали свою історію Госпітальєри. Саме підвал цього будинку безліч разів допомагав нам вижити під градами, а спогади тепер залишаться завжди зі мною, і приходитимуть у сні. Саме тут ми жили коли Госпітальєрів було всього близько 20-30. Саме з цього будинку, Госпітальєри летіли на порятунок пoранених під oбстрілoм. Тому що коли є пoранений, oбстріл не перешкода. Саме виходячи з цього будинку на вулицю ти не знав чи знайдеш цього разу мертвoгo місцевого, який попав під oбстріл і якого навіть неможливо зібрати в кульок 200 бо всі кiстки перемеленi. Саме в цьому селищі втрaт було настільки багато, а мішків не висчало, що інколи доводилось загортати пoлеглих в коври, щоб довести до мoргу тiло цільним.

Скільки трaгедій пов‘язано з Пісками, уже незлічити, і все пережите там назавжди залишиться в душі кожного хто пройшов там пеклo.

Якщо це селище розведуть, для мене, як і для всіх хто там втрачав побратимів та посестер, це буде особистою трагедією.

Як і у всіх ділянках розведення. Хто ж знав, що на 6 рік війни, з уже сильною армією ми докотимось до здачі територій

За матеріалами сторінки в Фейсбук Яни Зінкевич