– Я голосував за “Голос”. Поясню. Для мене було очевидно, що я не можу підтримувати “Європейську солідарність” в тій внутрішній політиці, яку вони вели. Хоча і внутрішня політика Порошенка – це поки що 11-й клас школи, порівняно з 1-м класом, в який вступив Зеленський.
У зовнішній політиці у мене питань до Порошенка було набагато менше. По внутрішній політиці у мене до нього велике питання. Я вирішив, що треба голосувати за молодих, на кого можна буде поставити в майбутньому у цій країні. І мені здалося, що такі молоді, але вже з певним досвідом роботи на державу – не в “зелених”, а в “Голосі”. У той же час я знав, що буде з Вакарчуком така історія.
– Славко мені навіть двічі дзвонив. Один раз тоді, коли я їх зненацька підтримав. Всі ж думають, що всі підтримують за гроші. Я вирішив, що я підтримую партію “Голос”. Вони мені здавалися більш фаховим набором людей з точки зору KPI в парламенті, розумієш? Проте я знав, що Вакарчук там довго не затримається…
– Тому що він уже раз пішов з парламенту, тому що це не його. У мене була розмова після Майдану зі Славком Вакарчуком по телефону.
Ігор Кондратюк: Якби я зустрівся з Вакарчуком попив кави, я б йому сказав свої думки щодо “Голосу” на правах їхнього виборця
– 2014-го року?
– Так. Коли до мене підійшли поважні люди і сказали: ви можете домовитися з Вакарчуком, дати нам контакти, щоб ми з ним зустрілися, ми хочемо з ним поговорити про його майбутнє в політиці”?
Він мені сказав своїми словами, що він не хоче йти в політику, він хоче бути лідером громадської думки, тому що це в нього виходить.
Але потім, як бачимо, Славко не втримався, побачивши, що в політику пішов Зеленський і незрозуміло, хто туди йде, він не втримався. І він став лідером партії “Голос”, він завів її в парламент і пішов.
На мій погляд, це було абсолютно прогнозовано. Тепер уже “Голос” пише, що вони про це знали. Я, до речі, в своєму ролику – минулого року вони мене попросили приїхати в штаб партії “Голос” – єдиний партійний штаб, де я бував у своєму житті, записати ролик про їхню підтримку і викласти на Facebook. Я це зробив.
І в цьому ролику я сказав: “пробачу Славі Вакарчуку, якщо він заведе класних, молодих талановитих майбутніх державників і сам піде, і це буде нормально”. Вони це відрізали.
– Відрізали?
– Вони мені сказали: “Ігор, ми не хочемо, щоб це було, це може якось неправильно вплинути”. Ну, я розумію, що це, мабуть, неправильно вплинуло би на майбутнього їхнього виборця, скоріш за все, за всіма політтехнологічними правилам.
Я сказав: “Ок, але це моя думка і ви ж її знаєте”. Я абсолютно чесно розумів, що таке може бути. А чому ні, скажіть мені? Заводь в парламент тих людей, яких ти вважаєш за необхідне, і займайся своїми справами.
Якщо коефіцієнт корисної дії співака і громадського діяча Вакарчука поза межами парламенту буде більшим – так це буде правильним. У мене велике питання, чому він це зробив перед місцевими виборами. Ну, не знаю, значить, вони так вирішили, що це може бути. А може, це було емоційне рішення Вакарчука. Я не знаю, чому так.
Якби говорити про коефіцієнт корисної дії всього парламенту, то заміна 50-100 чоловік значно збільшить корисність Верховної Ради! Імена цих “зайвих” я не буду називати, тому що завтра вони можуть почати проти мене судове розслідування. Але я веду мову про антиукраїнських депутатів і тих, хто або – безмозглі, або не мають відповідного рівня освіти.
Кондратюк: Вакарчук мені дзвонив, подякував, що я підтримав “Голос”
– Там не всі такі.
– Я ж маю на увазі не тільки про “зелених”. Я взагалі про парламент. Так що беріть приклад з Вакарчука. Правда, ця фраза, яку я зараз сказав, вона передбачає, що в людини є апарат, який дозволяє критично якось переосмислити.
– Ви казали, що Вакарчук вам дзвонив?
– Він мені дзвонив, подякував, що я підтримав “Голос”, Я ще пожартував тоді, що було б прикольно, щоб пройшло в парламент 30 чоловік, і тоді попадає Притула і я буду вести Нацвідбір на “Євробачення” (сміється ).
– А Вакарчук вас не переконував, що він “всерйоз і надовго” в політиці?
– Ні, не переконував. Другий раз він мені подзвонив після інтерв’ю, яке дав Гончаренку, де я розказав, чому вважаю, що його вихід з парламенту – це нормально. Славко сказав: “Спасибі, що ти мене розумієш. Давай зустрінемося, поп’ємо каву, я можу тобі ще порозказувати, пояснити”.
Я сказав: “Добре”. Ми не зустрічалися, я не набрав його і він мене не набрав відповідно.
Якщо ми говоримо про “Голос”, то проблема партії полягає зараз в тому, що в них немає харизматичного публічно лідера
– Кіра зараз у них публічний лідер.
– Зрозуміло. Політична партія – це гра в довгу. Якби я зустрівся з Вакарчуком попив кави, я б йому сказав свої думки щодо “Голосу” на правах їхнього виборця. Ну може, це ще буде. Простими словами, я був за молодих зухвалих професіоналів, але це були ніяк не “зелені”.
Ігор Кондратюк: Чому відбувається тупцювання на місці, а іноді – і відкат назад порівняно з попередніми 5-ма роками – не знаю
– Дозвольте уточнити останнє запитання про “Голос”. Вони вже рік у парламенті – як ви до них ставитеся?
– Відбувається природня еволюція-трансформація маленької міноритарної фракції. Наприклад, вони за рік дозріли до опозиції, так.
Тобто вони зрозуміли, що підтримувати не дуже-то ефективну партію влади – це для них як для партії може бути в мінус. Це один з тих моментів, чому я не стану політиком. Тому що я би завжди голосував за раціональне, що відбувається в парламенті.
Але коли партія розуміє, що це для неї, так би мовити, не круто, вона вдається або в опозицію, або в популізм. Але по-моєму, “Голос” аргументував, чому вони стали в опозицію.
“Вперед для України – не може бути на Схід. На Сході переду немає”
– Зараз спостерігається тенденція падіння рейтингу Зеленського. Однією з проблем експерти називають нечітке позиціонування у питаннях геополітики.
– Вони поки що і вашим, і нашим – така хитра одеська позиція, яка вже не вперше використовується в українському політикумі.
Її першим озвучив Кучма, який тоже поступив двічі не послідовно. Спочатку він це озвучив, а потім він написав книжку “Україна – не Росія” (сміється ). Тобто, блін, так не можна.
В 14-му році в березні відбулася анексія Криму, відбулася для всіх людей в цій країні, хто при тямі, абсолютно однозначна картина про “дружній народ” Ну просто, блін, уже зрозуміліше не буває! І що?
Геополітика після 2014-го року для України, як на мене, повинна бути дуже простою: тікати від Росії подалі. І назавжди!
Чому відбувається тупцювання на місці, а іноді – і відкат назад порівняно з попередніми 5-ма роками – не знаю. Або занадто низькі розумові здібності новообраних, або вони – не громадяни, або вони – продажні. Це банальні речі ж я говорю! Чи ні?
Вперед для України – не може бути на Схід. На Сході переду немає.
Ігор Кондратюк: У зовнішній політиці у мене питань до Порошенка було набагато менше. По внутрішній політиці у мене до нього велике питання
– Коли я говорив, що за рахунок того, що чинна влада зачасту займає нейтральну позицію – на Заході укріплюється Порошенко й акумулює свій електорат до агресії щодо “зелених”, а на Сході аналогічне робить ОПЗЖ і цементує свій електорат. Як в такій біполярній і агресивній ситуації ми взагалі маємо далі існувати?
– Партія “зелених” повинна перестати викристалізовувати в собі бужанських, вона повинна розуміти, що у них єдиний можливий політичний сенс – проукраїнський, а не малоросійський, даруйте.
Потрібно розуміти, що є лише одна позиція. Зовнішня – це означає відстоювати країну на міжнародній арені і закликати до супротиву Росії усіма можливими засобами і не робити, не казати нам, що, типу: ” Мєркель втомилася, Макрон втомився”. Та плювати, хто вони такі ці Меркель і Макрон! Це наша країна, вони за неї ніколи не будуть вирішувати.
А внутрішня історія – перестати “ходити між краплями” і всяким разумковим казати про те, що треба, наприклад, переглянути закон про мову.
Ви виконайте його спочатку хоть на 10 %, виконайте! А потім кажіть, що це якісь речі не виконуються. Він же ще в дію не вступив, ви ж омбудсмену майже рік зарплату не платили.
От їм треба визначитись: вони з ОПЗЖ за дружбу з Росією, коли вона є агресором, чи ви все-таки за Україну? Я думаю, що у них це визначення приведе до радикалізації всередині партії і буде так, як з розглядом так званих поправок Бужанського.
Вони розділяться і всі зрозуміють, що їм треба подорослішати.
– На вашу думку хто може бути наступним президентом? Це буде хтось з чинних політиків, чи буде хтось цілком новий?
– Навіть станом на сьогодні я вважаю, що Порошенко був би мудрішим президентом, ніж Зеленський.
Кондратюк: Геополітика після 2014-го року для України, як на мене, повинна бути дуже простою: тікати від Росії подалі. І назавжди!
– А ви думаєте, що Порошенко має шанс повернутися?
– Не знаю, він, до речі,став президентом абсолютно без шансів, якщо ти знаєш. У тому сенсі, що якби ти навіть після Майдану сказав: “президентом буде Порошенко”, на тебе б подивилися б як на ідіота.
– Я пам’ятаю це. У нього дуже чітко спрацювала політтехнологія.
– Зеленський також переміг в результаті банальної технології, яка називалася “Порошенко – поганий”.
– Порошенко так само зараз працює на негативі.
– На жаль, всі працюють на негативі. Питання знову ж таки: що вийде в результаті? От клянусь тобі: з точки зору міжнародної політики, ну, тут пандемія, звичайно, трошки підірвала і спутала всі карти, – мені не подобається відсутність чіткої, вербального, чіткого вектора проти Росії.
З ними неможливо домовитись, з ними можливо домовитись тільки на їхніх умовах. Якщо хтось вважає, що їхні умови закінчилися – срач на Донбасі чи включення навіть в Україну на умовах федеральних якихось і анексія Криму, то це дуже наївно і недалекоглядно, і просто бездумно і безмозгло.
Навіщо потакати агресору? Так що я думаю, що у Володі Зеленського нема тут інших шансів, окрім як або стати в міжнародній політиці Порошенком.
“Порошенку треба було розірвати всі відносини з Росією, абсолютно всі”
– Ви можете назвати три ключові помилки не Зеленського, а Петра Порошенка? Саме внутрішні, а не міжнародні.
– Він мав можливість, прийшовши до влади, змінити розстановку на місцях на користь людей, які є новими обличчями. У цих людей був би 5-річний запас можливостей щось зробити на краще.
Він цим не скористався в повній мірі. Друга величезна його помилка – це прокурорська історія. Поставити після Революції Гідності Шокіна – це просто плюнути всім в обличчя, я не розумію.
Ігор Кондратюк: Я не розумію, як можна бути у відносинах з агресором
– Луценко був кращий за Шокіна?
– Луценко був не кращий, Луценко був політичною креатурою. Ви що, в країні не могли найти 1-2 прокурорів, схожих на, наприклад, на Рябошапку?
Я не кажу, що Рябошапка ідеальний, але якогось молодого відносно, не замазаного в корупційних оборудках, хоча таких майже не існує через те, що судова система України вона вся також заляпана лайном… Але ж там можна було когось одного хоч знайти.
– Третя?
– Вона є внутрішньою і зовнішньою одночасно – треба було розірвати всі відносини з Росією, абсолютно всі: комерційні, договірні, а не зараз як поступово там все, що розривають, всі абсолютно, так, як розірвали авіаційне сполучення.
Я не розумію, як можна бути у відносинах з агресором. Бути у відносинах з агресором означає що? Бути на стороні агресора зразу ж, з першої секунди, коли він забрав твою хату – “Давайтє договорімся”.
Таке – треба зразу подавати, дзвонити в поліцію і викликати адвокатів, якщо в тебе забрали хату. Домовлятися уже пізно – він зайшов в твою хату.
По-моєму, це було колосальною помилкою, це була та помилка, яку я особисто не розумію, чому він її робив. Всякі байки для дітей про 4 мільйона заробітчан в Росії і т.д. – це все фігня.
Чому це не було зроблено, я не знаю. Це була помилка внутрішня, в першу чергу, а не зовнішня, тому що, ну що, тепер наші діти і всі прихильники всяких шаріїв думають: “Нє, ну блін, це ж можна якось, можна ж єхать, договаріваться. Можна ж їздить давати туди концерти і звідти зустрічати гастролерів”.
– І останнє запитання. Опинившись перед Зеленським – від чого б ви його застерегли?
– Йому треба назавжди забути бачити в очах Путіна бажання до миру. Від малоросійства його друзів.
Від будь-яких бажань згортати реформи, які такими великими трагічними зусиллями почалися в країні у 2014-му році.
Роман Кравець, УП