Щоби привернути увагу робітника, майстер вирішив кинути монету, котра впала прямо біля його ніг. Майстер чекав, що чоловік подивиться наверх, поцікавившись, звідки вона випала. Проте він мовчки поклав монету в кишеню і знову продовжив працювати.

Проте майстру був дуже потрібен той робітник, тому він продовжив кидати гроші. Спочатку 10 копійок, потім 50, а згодом і 1 гривню. Кожного разу робітник клав гроші в свою кишеню і продовжував свою роботу.

Розізлившись, майстер кинув в нього невеличкий кaмінець, який потрапив прямо в чоло. І тоді, на кінець, він підняв голову вверх і аж тоді побачив майстра.

Господь також прагне спілкуватися з нами. Проте ми весь час зайняті нашими світськими справами. І коли Господь робить нам маленькі подарунки, то ми, зазвичай, говоримо, що це нам так повезло, що ми такі везучі. Не звертаючи уваги на Того, Хто їх нам подає.

Тільки тоді, коли до нас прилітає малесенький кaмінець, котрий ми звикли називати пpоблемами, тоді ми починаємо звертатися до Бога.

Кожного разу, коли ми отримуємо подарунок, ми повинні подякувати Богу, а не чекати, коли прилетить кмінь, щоби звернутися до Нього.

Пише - osoblyva.com